Зарплата лікаря залежить від різних факторів – досвіду, спеціалізації, місця роботи (державний чи приватний медичний заклад), кількості пацієнтів, рівня цін у певному місті тощо. Звісно, є представники вузьких профілів, яких не так багато, тому їхні послуги вже на старті вартують дорожче. Водночас кожен медичний фахівець має можливості для високого заробітку.
Важливо ще в школі приділяти багато часу біології та хімії. Так буде легше скласти НМТ та вступити до вишу. Часто батьки шукають дітям репетитора, який допоможе з підготовкою до вступу та непростим навчанням у медичному університеті.
У статті йтиметься не лише про рівень доходів та медиків з топовою зарплатою, а й про найбільш затребувані спеціальності та можливості вступу.
Середня зарплата лікаря в Україні
Згідно зі статистикою порталу work.ua, лікарі загальної практики на початок 2025 року заробляють в середньому 27 500 грн. Це на 15% більше, ніж рік тому. Для Києва ця цифра є дещо вищою – 30 000 грн.
Дохід сімейних лікарів залежить від обсягу фінансування медичного закладу та розміру капітаційної ставки – вартості декларації з одним пацієнтом. У 2025 році її розмір становить 844 грн. Відповідно, чим більше у лікаря пацієнтів, тим вищий його дохід.
Найвищі зарплати отримують такі спеціалісти:
- пластичні хірурги – в середньому 200 000 грн
- хірурги-трансплантологи – близько 200 000 грн
- ортодонти, стоматологи – середня зарплата 55 000 грн
- хірурги – середній дохід 40 000 грн
- косметологи – близько 30 000 грн
У цих даних були враховані в основному доходи лікарів у державних медичних закладах. Якщо ж говорити про приватні клініки, дохід лікаря може бути в 1,5-2 рази вищим. До того ж лікарі можуть вести приватну практику або відкрити свій медичний центр. Наприклад, дохід стоматолога у великому місті може складати 4000-5000$ на місяць.
Попит на які лікарські спеціальності найвищий?
Власне, жодна з медичних спеціалізацій не втрачає своєї актуальності. Проте останнім часом у зв’язку з війною окремі напрями стали більш затребуваними. Йдеться про:
- хірургів
- лікарів інтенсивної терапії
- анестезіологів
- реабілітологів
- фізіотерапевтів
- психіатрів
- медсестер-анестезистів
На фронті завжди є велика потреба у військових лікарях та бойових медиках (спеціальність, що не потребує обов’язкової медичної освіти).
Традиційно висока потреба в тилу на терапевтів та сімейних лікарів. Значний попит виріс на травматологів та ортопедів. Стоматологи, офтальмологи, отоларингологи, гінекологи, урологи, кардіологи, лікарі УЗД мають стабільно високі запити, адже ці фахівці потрібні завжди.
З розвитком технологій медицина все більше потребує спеціалістів, які здатні працювати з сучасною технікою й навіть керувати роботами в ході операцій. Найбільш поширеними лікарськими професіями майбутнього в Україні стануть:
- генетичні консультанти
- молекулярні дієтологи
- біофармакологи
- нейропсихологи
- біоінженери
Сьогодні вчені активно працюють над можливістю програмувати людський геном, вдосконаленням генетичних скринінгів, діагностики на основі нанороботів та автоматизацією рутинних завдань завдяки роботам.
Як стати лікарем в Україні?
Щоб вступити в університет, потрібно скласти НМТ з таких предметів: українська мова, математика, історія України, біологія або хімія для фармацевтичних спеціальностей. Вартість навчання на контракті доволі висока – в середньому для провідних українських вишів вона складає 55 000 грн на рік.
Конкурс на бюджет доволі великий, адже кількість місць, як правило, обмежена. Претендувати на бюджетну форму навчання можуть вступники, які мають як мінімум 150 балів НМТ. Хоча вимоги щодо порогового балу на контракт і бюджет можуть значно відрізнятися в різних вишах.
Майбутні медики повинні вміти довго і терпляче вчитися, а ще – сприймати великі обсяги інформації. Але якщо почати поглиблено вивчати біологію ще в школі, то навчатися в університеті буде значно легше. Не слід забувати, що на загальний бал НМТ впливають результати ще з 3 предметів. Тож краще доповнити навчання заняттями з репетитором, якщо є певні труднощі.
Будьте готовими до тривалого навчання. У магістратурі це 5-6 років залежно від спеціальності. Тривалість інтернатури – від 1 до 3 років, клінічної ординатури – від 2 до 4 років. У цілому вчитися доведеться не менше 7-8 років.