Справа про отримання несправжніх інвалідностей посадовцями через медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) — перспективна й пріоритетна в Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Її передали в бюро, бо фігурантка — депутатка облради. Всі фіктивні інвалідності досліджують у межах одного кримінального провадження.
Про це розповів директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв’ю “Карп’як на Суспільному”.
Кривонос пояснив, що справу про фіктивні інвалідності за участі голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи передали в НАБУ, бо це його підслідність — Крупа обіймала посаду депутатки обласної ради.
Це не масове явище, але в конкретному випадку ця справа була скерована за підслідністю до НАБУ.
НАБУ зараз вивчає, яким чином були отримані кошти, які знайшли в керівниці Хмельницької МСЕК, хто був залучений до протиправної схеми, в який спосіб отримали інвалідність. Насамперед відомство акцентує на посадових особах: прокурори, судді, інші представники інших правоохоронних органів. З іншого ж боку бюро вивчає всю суму коштів, на яку, за версією слідства, збагатилася Тетяна Крупа та її близьке оточення. Майно за цією справою наразі заарештоване: нерухомість, автівки, дорогоцінні вироби, додав директор НАБУ. Досудове розслідування триває.
“Ми точно будемо фокусувати свою увагу не тільки на керівниці МСЕК, яка, за версією слідства, незаконно збагатилася, а й будемо вивчати, хто був залучений до цієї схеми. Хто акумулював, передавав кошти, хто сприяв цьому злочину, хто приховував цей злочин, якщо такі факти були”, — додав очільник НАБУ.
Всі фіктивні інвалідності посадовців, які отримали такий статус через МСЕК, досліджуються в межах одного кримінального провадження. Недостатньо, аби відповідальність понесли лише керівництво МСЕК та причетні з його сторони, зауважив Кривонос. Адже якщо прокурор купує інвалідність за гроші — це теж злочин, наголосив глава Національного антикорупційного бюро.
“Зараз ми точно бачимо надзвичайну перспективу у цій справі, і вона є максимально пріоритетною в межах бюро”, — каже посадовець.
