16 березня Ярмолинеччина провела в останню путь полеглого захисника Олега Лоборчука.
Олег народився 23 серпня 1994 року, був старшим із двох синів у батьків. Коли студентські роки промайнули, хлопець був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Національній гвардії України.
Подальшу долю Олега визначили події 24 лютого 2022 року: відтоді він – у лавах українських захисників.
У 20-х числах лютого 2024 року отримав відпустку, два тижні провів із родиною. Ловив кожну мить життя, щось майстрував, лагодив, любив, щоб все було до ладу. Після чого повернувся до побратимів.
11 березня звідти рідним Олега надійшла трагічна звістка про загибель воїна. Героєві відтепер назавжди 29 років.
«Співчуття рідним і близьким полеглого захисника. У нього залишилися батько, мати, брат, дружина і донечка» – пишуть у громаді.
15 березня 2024 року жителі Красилівської попрощалися із старшим солдатом Дмитром Ковалевським.
Дмитро Ковалевський, 23 роки, Воїн, старший солдат десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
В мирному житті випускник Бердянського педагогічного університету, кандидат в майстри спорту з дзюдо. Йому б ще жити і жити, будувати плани та реалізовувати свої можливості.
Але 10 березня 2022 року Дмитро добровільно пішов до Запорізької територіальної оборони, а згодом і на фронт.
Воював на Гуляйпільському та Бахмутському напрямках, боронив рідну землю та з честю виконував військовий обов’язок допоки мав сили.
12 березня внаслідок отриманих травм помер в госпіталі.
Про загибель на фронті трьох військовослужбовців Кам’янець-Подільської громади повідомив голова районної ради Михайло Сімашкевич.
14 березня, в районі н.п. Веселе Бахмутського району загинув старший солдат Пилипюк Віктор Володимирович. Герой отримав поранення, несумісні з життям, під час участі у бойових діях.
Віктор Пилипюк народився 20 грудня 1989 року в с. Мала Стружка в багатодітній сім’ї.
У листопаді 2022 року пішов захищати Україну, проходив військову службу по мобілізації у військовій частині А4017.
У загиблого залишилися мама, дружина, донечка, брати, сестри.
11 березня 2022 року в результаті ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Липівка Бучанського району Київської області загинув уродженець села Мала Побіянка, військовослужбовець Шмагун Василь Анатолійович, 1998 року народження. З того часу вважався зниклим безвісти.
Захисникові було лише 24 роки… У загиблого Героя залишилися батьки та брат, який захищає Україну.
Через виснажливу хворобу зупинилося серце військовослужбовця, 29-річного Форинчука Руслана Вікторовича. Захисник родом із с. Цівківці, проживав із сім’єю в Пилипківцях.
Руслан Форинчук народився 15 листопада 1994 року. 25 лютого 2022 року Руслан добровільно пішов захищати Україну від ворога. У липні 2023 року був звільнений з військової служби за станом здоров’я.
15 березня важка хвороба забрала життя Воїна.
14 березня, жителі Грицівської громади попрощалися із солдатом ЗСУ Дмитром Василишиним. Народився воїн у селі Орлинці, військову службу розпочав у липні 2015 році у військовій частині, яка входила до складу сил, що залучалися та брали участь у антитерористичній операції на території Донецької області.
Вдруге на захист Батьківщини Дмитро Василишин став у квітні 2022 року: виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Дев’ять місяців воїн вважався безвісти зниклим, і тільки весною цього року рідні отримали страшну звістку: Дмитро Василишин загинув 12 червня 2023 року. Чоловіку назавжди залишиться 42 роки.
