Як одні й ті ж люди у Хмельницькому на роки отримали “зелене світло” для постачання солодощів у навчальні заклади обласного центру, та як проста традиція перетворилась на контрольовану владою акцію, йдеться у розслідуванні ГО «ЖАР».
“Єдине, що я намагаюсь контролювати, і що я завжди беру на погодження, це вміст подарунка, якість цукерків. Я це фактично 8 років роблю того, щоб не купували єрунду і щоб не купували за завищеними цінами. Останній вміст пакунка, який був по освіті, який був по соцзахисту і був для військових, і для родин загиблих, ну, мені дуже сподобався. Хороший класний вміст, хороші дорогі цукерки. Один подарунок моєму малому дістався, він задоволений, щасливий”, — розповів Олександр Симчишин.
Минулого року закупівлю солодких подарунків у Хмельницькому провели без відкритого аукціону. Навчальні заклади купували, як за помахом “чарівної” палички, фіксовану кількість подарунків, яка часто навіть не збігалась із реальною кількістю дітей, які навчаються, лише у двох постачальників.
Передісторія
Солодощами для хмельницьких навчальних закладів займались одразу кілька постачальників. Серед тих, хто і раніше возив подарункові набори до Миколая, Різдва чи Нового року, фізичні особи-підприємці Олександр Кульпекін та Олена Каленічина. На цьому ринку вони вже давно.
У 2021 році ФОП Олександр Кульпекін отримав закупівель на 2,2 мільйона гривень від садочків та шкіл. Особливістю того року було те, що набори фактично закуповували у розібраному вигляді. Окремо коробка, окремо листівка, окремо магніт, окремо пряники, окремо шоколадки, окремо десерти, окремо суміш горіхів і окремо, звісно, набір цукерок. Зрозуміло, що і проводили ці закупівлі за різними класифікаторами. До прикладу, коробки купували як друковану продукцію з елементами захисту, а ось пряник уже потрапив у категорію “Сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів”, горіхи стали “Продуктами харчування та сушеними продуктами різними”, а сам подарунковий набір цукерок — це “Подарунки та нагороди”. Ну справді, нічого дивного, окрім синхронності закупівлі, кількості товару та єдиного замовника на це все.
Експерти зазначають, що такий поділ схожий на сіру схему, коли тендер не проводять і формально нічого не порушили.
“Замовнику потрібно придбати подарунок (цукерки, печиво, горіхи, магніт, упаковані в тару). Тобто, потреба саме в подарунку, а не в горіхах чи коробці. Чим більший вміст – тим більша очікувана вартість, а отже, більша ймовірність проводити конкурс на вибір продавця. Зараз під час дії воєнного стану поріг для товарів складає 100 тисяч гривень. Тобто, якщо більше – треба оголошувати торги в системі електронних закупівель. А це зменшує шанси на укладення договору зі “своїм” продавцем”, – пояснює керівниця громадської ініціативи “За чесний тендер” Мирослава Примак.
У 2022 році підприємець розширює коло покупців і, окрім шкіл та садочків, постачає подарункові набори й у заклади соціального захисту населення. Загалом 2022 рік став найуспішнішим тендерним роком для ФОП Олександра Кульпекіна. Йдеться про договори на загальну суму у 3,2 мільйона гривень.
У 2023 році підприємець повністю відійшов від освітньої сфери й завозив подарунки тільки для закладів соцзахисту.
Його колега (так, так, саме колега, а не конкурентка) ФОП Олена Каленічина в солодкому бізнесі ще з 2015 року. Тоді, щоправда, вона здійснювала свою діяльність під іншим прізвищем — Підгородецька. Але менше з тим, до тендерів підприємиця дісталась у 2018 році. Тоді це були проби пера і навіть не в Хмельницькому. А ось у галузь освіти в місті вона потрапила у 2020 році.
І постачала підприємниця переважно у школи, тоді як Кульпекін у 2020 році возив до садочків.
У 2021 році цей тандем знову працює разом, але вони помінялися замовниками і тоді Олена Каленічна постачала в садочки, а Кульпекін — в школи. У такому форматі вони продовжили працювати й у 2022 році.
У роботі цього тандему прослідковувалась стабільність та системність.
Новий рік і нові гравці?
У 2023 році ця ідилія, здається, була зруйнована. Замість ФОП Олександр Кульпекін хмельницькі школи синхронно вибирають геть іншого постачальника, яким стала ФОП Швець Мар’яна Вікторівна. Зареєструвалася жінка як підприємиця під саму закупівлю — у жовтні 2023 року. І одразу ж отримала замовлення на понад три мільйони гривень. Втім, цікавішим видається все ж інше. Мар’яна Швець, Олександр Кульпекін та Олена Каленічна між собою пов’язані через єдиний контактний номер, який і вказано у тендерній документації.
Солодощі, схоже, не є її основним бізнесом, адже профілі жінки у соцмережах називаються “Війки Брови Перманент”.
Краса чи солодощі?
Журналісти декілька разів телефонували до Мар’яни Швець, щоб розпитати її про неймовірні успіхи у “солодкому” бізнесі. Але двічі вона кидала слухавку. Чому вона так рознервувалась? Бо схоже, що йдеться про цікавий зв’язок. Швець — дружина Олега Яницького, депутата з команди мера.
Так, того самого мера, який, за його ж словами, особисто інспектує ці солодкі набори. І так, основний профіль цього депутата — солодощі.
Мер Хмельницького Олександр Симчишин з Мар’яною Швець знайомий. За його словами, вітав їх з одруженням. Нічого протизаконного у тому, що вона продавала цьогоріч подарунки школам, він не вбачає:
“Якби, наприклад, у неї не було КВЕДів відповідних, якщо людина фізична особа-підприємець, яка займається одним видом діяльності, вирішила собі під новий рік, тут же теж потрібно розуміти, що така штука як подарунки — це часто сезонний заробіток, може бути тільки в грудні й більше ніколи. Вона 11 місяців займається іншим видом діяльності. У грудні вирішила собі попрацювати, заробити як ФОП на подарунках. То в чому проблема?”.
Висновки
Щось нам підказує, що значних змін серед постачальників продуктів харчування у заклади освіти не відбудеться. Ті, хто роками працюють зі школами та садочками – це не сезонні заробітчани, а “свої” ФОПи, яким “відкрили” ринок. Історія з солодкими подарунками — це лише один невеликий приклад того, як практично створили монополію люди, які пов’язані з керівною у місті партією.
