Сьогодні у Шепетівській громаді попрощалися з начальником групи організації зв’язку штабу – начальником зв’язку прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки третього прикордонного загону імені Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України – полковником Черкас Віталієм Володимировичем.
Народився Віталій Черкас 2 січня 1981 року в смт Олександрівка Кіровоградської області. 22 липня 1998 року Віталій Володимирович був призваний на військову службу. Він стає курсантом Київського військового політехнічного Інституту управління і зв’язку, де здобув кваліфікацію інженера електрозв’язку, офіцера військового управління тактичного рівня, йдеться у повідомленні Шепетівської міської ради.
Розумів, що сучасне українське військо потребує висококваліфікованих спеціалістів, тому вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, яку закінчив у 2012 році, здобувши кваліфікацію магістра, офіцера управління органами охорони державного кордону.
З червня 2012 по квітень 2014 року працював спочатку заступником, а потім – начальником відділу зв’язку, автоматизації та захисту інформації штабу 7- го прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Коли так званий «сусід» в 2014 році захопив Крим, Віталій Володимирович, попри психологічний тиск, який чинився на нього окупантами, не приймаючи пропозиції ворога перейти на службу до росії, лишається вірним присязі українському народу. З Криму виходив з генералом Курніковим.
Повномасштабне вторгнення застало Віталія Володимировича в Житомирі, на посаді начальника відділу досліджень центру матеріально-технічного забезпечення зв’язку Головного центру зв’язку, автоматизації та захисту інформації Державної прикордонної служби України. Він брав участь у звільненні Житомирщини й Київщини.
Як згадує батько: «Син був прикладом у всьому: лідер, організатор, спортсмен, турботливий син, завжди підтримував нас, допомагав дідам. Безмежно кохав дружину Людмилу та обожнював своїх трьох дітей: доньок Яну та Кіру і сина Марка. Завжди з усіх виїздів поспішав до рідних, намагався хоч на годинку відвідати нас у Житомирі, а потім вирушав у Шепетівку, куди з початком вторгнення виїхала сім’я».
Обірвалося життя Віталія Володимировича 6 лютого 2024 року.
Схожі матеріали:
- На фронті загинув 54-річний захисник з Хмельниччини
- Від отриманих у бою поранень помер 50-річний молодший сержант з Хмельниччини
- На фронті загинув 50-річний майор з Хмельниччини
- Майже три роки вважали зниклим безвісти: на Хмельниччині попрощалися із 35-річним загиблим воїном
- У Хмельницькому попрощалися із двома загиблими на фронті сержантами