Нестачі хліба на Хмельниччині та в Україні не буде. На сьогодні господарства всіх форм власності намолотили ранніх зернових і бобових мільйон 860 тисяч тонн, а озимої пшениці – мільйон 328 тисяч тонн. Це трохи менше, ніж на цю пору у 2022 році, та збір урожаю ще триває, розповідає начальник обласного управління агропромислового розвитку та земельних відносин обласної військової адміністрації Олег Омелянюк.
При середній урожайності в області майже 67 центнерів з гектара, що на два з половиною центнери більше, ніж торік, інформує Суспільне.
«Звичайно, найважливіша культура – це озима пшениця, бо хліб хочуть їсти всі. Я думаю, поки що акумулювати всі зернові в себе на складах, сховищ поки що вистачає”,— розповідає Олег Омелянюк.
«З деяких полів господарства уже зібрали озиму пшеницю. Найвища урожайність — 103 центнери з гектара. Та попри таку урожайність, яка перевищує середню по області в півтора, а то й два рази, вирощувати пшеницю нерентабельно», – каже агроном Іван Перчук.
Порівняно з попереднім роком, подорожчали азотні мінеральні добрива, пальне, запчастини, зросла орендна плата за паї та зарплата працівників, каже виконавчий директор агрофірми Володимир Бондарук.
«Пішов диспаритет цін. Всі затрати, які потрібні для вирощування сільськогосподарських культур, виросли в рази. Якщо брати по міндобриву — втричі виросли, порівняно з 2021 роком»,— розповідає аграрій.
За його словами, собівартість вирощування тонни пшениці — шість з половиною тисяч гривень. А правлять за неї зараз на тисячу дешевше.
Така ситуація через обстріли й блокування експорту українського зерна росіянами в усій Україні, каже голова Всеукраїнської аграрної ради в області Ігор Гай.
«Майже відсутність реалізації, відсутність так званого зернового коридору, які спричинили сильне падіння цін на внутрішньому ринку України»,— розповідає Ігор Гай.
Хоча собівартість вирощування пшениці значно перевищує ціну, яку за неї пропонують у цьому році, у господарстві не відмовляються вирощувати озиму пшеницю і наступними роками. Вона потрібна для сівозміни й для тваринництва.
«Ми дотримуємось сівозміни. Навіть якщо вона буде нам невигідна якимсь чином, нам потрібен попередник, хороший попередник під другі культури. Такі, як цукровий буряк, соя. Якщо ми не будемо дотримуватись сівозміни, то інші культури будуть падати в урожайності»,— пояснює агроном.
«За паї теж пшеницею платимо та й загалом, продовольча безпека держави має бути»,— каже виконавчий директор сільгосппідприємства Володимир Бондарук.
Зі слів виконавчого директора, збалансовувати прибутки й видатки цього року дозволяє тваринництво.
