Ясенів, які здавна становлять основу лісових насаджень довкола Хмельницького, може залишитись зовсім мало.
Усе через халаровий некроз — інфекційну хворобу, яка буквально висушує дерева. Цими днями лісівники взялись за санітарну рубку у заказнику “Давидковецький”. Це територія понад дев’ять гектарів, інформує Суспільне.
Ясен є однією з основних порід на майже тисячі гектарів природно-заповідних насаджень, що в користуванні Хмельницького лісомисливського господарства, розповідає головний лісничий.
“Ці всі насадження — навколо міста Хмельницького. Відповідно, тут є багато людей, які приходять збирати гриби, якісь ягоди, просто прогулятися лісом. Відгнивання кореня у дерева спричиняє те, що бувши у вітряну погоду в лісі вони просто падають і несуть небезпеку для людей“,— каже головний лісничий Олег Гаврилюк.
Три роки жодних господарських заходів у цих лісах не проводили, каже директор філії Хмельницького лісогосподарства Ігор Бурковський. Природно-заповідна територія накладає свої обмеження. Ліміт на санітарно-вибіркові рубки отримали торік.
“Цьому процесу передувала велика робота з обстеження насадження нашими спеціалістами, спеціалістами Державного підприємства “Вінниця лісозахист”, департаментом екології Хмельницької обласної адміністрації”,— розповідає Ігор Бурковський.
Лісівники спилюють сухостійні ясени, пошкоджені кореневою гниллю, де збереглося менше ніж 80% листя. Роботи на території даного місцевого заказника ведуться після того, як відцвіли усі червонокнижні рослини. Проте, не всі сухостої зносять. Частину, відповідно до стандартів сертифікації та вимог до рубок, залишають для збереження біорізноманіття.
“Це дерево, яке виконує свою біологічну функцію в лісі. Там має залишатися певна кількість мертвої деревини, яка є місцем розмноження місцевої фауни: кажани, червонокнижні жуки, інші корисні види, для яких ліс є домівкою”,— розповідає головний лісничий.
“В основному, це деревина для непромислового використання, тобто для опалення. Для іншого використання ця деревина вже непридатна, тому що втратила всі свої якості”,— пояснює Ігор Бурковський.
Всихання ясенів хмельницькі лісівники називають однією з основних проблем з насадженнями в господарстві. Збудник некрозу переноситься вітром і птахами. Дістався до нас з Польщі й Литви років десять тому.
“Кажуть, що ясен місцями навіть у Червону книгу хочуть занести. Можливо, нас теж це очікує і, на жаль, ясен швидше за все залишиться у незначній кількості. Інших методів боротьби, ніж санітарні рубки немає”,— каже Олег Гаврилюк.
Після Давидковецького заказника за такі ж санітарно-оздоровчі заходи лісівники, кажуть, візьмуться у Лісогринівецькій та Чорноострівській громадах.