З 1991 року пам’ятки національного значення – Свято-Миколаївську та Хрестовоздвиженську церкви, що в Кам’янці-Подільському перебувають в безоплатному користуванні громад Української православної церкви Московського патріархату, але у 2019 році зміни законодавства передбачають плату за оренду приміщення, що належить державі.
Згідно з процедурою, зараз релігійні громади мають звільнити приміщення. Але настоятелі храмів поки покидати церкви не погоджуються, інформує Суспільне.
Хрестовоздвиженська дерев’яна церква, що розташована під стінами фортеці в Кам’янці-Подільському, датується другою половиною XVIII століття.
Свято-Миколаївська церква в Старому Місті збудована в XIV столітті, теперішнє приміщення, що збереглось до наших часів – вівтарна частина великого храму, дзвіниця окремо добудована у XVIII столітті.
Обидва храми є пам’ятками національного значення, розповідає директор Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець” Василь Фенцур.
За його словами, в 1991 році розпорядженням Хмельницького обласного виконкому храми передані в безоплатне користування Українській православній церкві Московського патріархату, з якою до цього часу укладали договори.
В жовтні 2022 року в релігійних громадах завершився термін додаткових угод безоплатного користування. Для того, щоб релігійна організація могла, відповідно до чинного законодавства, взяти церкву в оренду, вона має спочатку здати приміщення для оцінки майна та визначення суми орендної плати.
“У зв’язку з тим, що другий закон про державне майно з 2019 року говорить, що державне майно повинне використовуватись на платній основі. Тобто, в орендне використання. Тому, для того, щоб завершити ту процедуру і процес безоплатного використання, необхідно здати приміщення. Ми провели інвентаризацію, підготували відповідні акти прийняття-передання”, — розповідає Василь Фенцур.
Настоятель Хрестовоздвиженської церкви, отець Тарасій Тимків говорить, роз’яснень стосовно того, чому релігійна громада має здати приміщення, йому не надали.
“Про те, що в нас закінчена угода, ми знали. Про те, що має бути продовження угоди – нас повідомляли. Але в кінцевому результаті нас поставили до відома, що ми змушені підписати акт прийняття-передання і віддати храм назад в музей. Я повідомив про це спільноту, вона зібралась, була зустріч з Фенцуром, з представниками НІАЗ. Вони пояснювали громаді, що така процедура необхідна. Парафіяни запитували: як же так? Для підписання договорів, які вже з 1991 року (тоді було підписано шість договорів), ніколи ніхто не забирав з храму ні ікони, ні богослужбову літературу”, — розповідає отець Тарасій Тимків.
Зараз, під час Великого посту, говорить священник, покинути храм і знайти приміщення для щотижневих богослужінь, ні він, ні парафіяни не готові. Але орендну плату за користування храмом платити погоджуються.
“Якщо державі немає звідки брати гроші – звичайно ми готові платити. Тому що спільнота любить храм і для неї він цінний. Не тільки, як споруда. Але й місце, де відбуваються богослужіння”, — пояснює настоятель Хрестовоздвиженської церкви.
Отець Тарасій показує лист про судовий позов від Національного історико-архітектурного заповідника “Кам’янець” на примусове звільнення приміщення. Настоятель Свято-Миколаївської церкви, отець Олексій Вересюк телефоном розповів, що отримав такий же лист, але коментувати ситуацію до рішення суду не буде.
За словами директора заповідника Василя Фенцура, після того, як приміщення здадуть, його передадуть у Фонд держмайна, який і прийматиме заяву про оренду.
Начальниця регіонального відділення Наталія Андрушко говорить, практики здачі в оренду культових споруд у Фонді ще не було, зараз це питання вивчають.
“Все починається з заяви. Заяву пише будь-яка юридична й фізична особа. Це не значить, що це має бути релігійна організація. Коли до нас приходить заява, ми цю заяву з документами надсилаємо балансоутримувачу”, — розповідає Наталія Андрушко.
Балансоутримувач, каже Наталія Андрушко, має погоджувати оренду храмів із Міністерством культури та укладати з орендарем охоронний договір стосовно цільового використання.
Але Фонд держмайна може відмовити в заяві на оренду релігійній організації, що пов’язана з країною-агресором.