Події останніх років – пандемія коронавірусу, війна з ракетними обстрілами міст та відключеннями світла – актуалізували для багатьох українців питання житла “подалі від міста”.
Якщо раніше містяни розглядали хату в селі швидше як дачу, то зараз збільшився попит на таку нерухомість як основне житло. Особливо в західних областях України.
Будинки в селі часто купують молоді сім’ї, які можуть працювати дистанційно. Такий дім дешевший, ніж міська квартира, а додатковими перевагами є спокій, природа, чисте повітря та гарантоване тепло від пічки взимку.
Засновниця благодійного фонду “Спадщина.UA” Ганна Гаврилів зуміла перетворити цей попит на успішний бізнес. Як він працює, розповідає «Економічна правда».
У 2018 році Ганна Гаврилів для порятунку Поморянського замку на Львівщині створила благодійний фонд “Спадщина.UA”. Якийсь час він займався промоцією та залученням коштів для реставрації споруди.
Згодом ініціатива розширилася. Організація взяла під опіку ще кілька історичних будівель на Львівщині і почала розвивати їх культурно-туристичний потенціал.
У 2020 році паралельно із соціальними проєктами благодійного фонду Гаврилів зайнялася приватним інвестуванням в історичну нерухомість.
Один з найвідоміших прикладів – ревіталізація будівлі старої школи 1905 року в Роздолі на Львівщині, яка стала мультифункціональним центром для місцевого бізнесу.
У 2022 році Гаврилів почала розвивати серійний проєкт з відновлення старовинних хаток на Львівщині.
Першу хатину в Поморянях на межі Львівської і Тернопільської областей Гаврилів придбала задовго до війни і відновила для себе.
Поморяни – колишнє містечко з багатою історією і туристичним потенціалом. Зараз це селище з тисячею мешканців.
Ще два будинки Ганна придбала, щоб розвивати зелений туризм. Планувала створити мережу старовинних хатинок “Мальовані Поморяни” з максимальною автентикою: білені вапном стіни, а вікна та двері – завжди сміливих відтінків.
Однак війна внесла свої корективи. Замість туризму з’явився запит на відносно недороге житло з автономним пічним опаленням. Пошук безпечних місць спонукав людей обирати сільську місцевість.
Перші відреставровані три хатини на початку літа 2022 року Ганна продала. Так почався проєкт з пошуку та ревіталізації старих сільських хат. За останні пів року в Поморянах відновили десять хатинок, ще п’ять – у роботі.
Одну з хатинок придбав співзасновник львівської креативної агенції And Action Іван Іщенко. Він планує проводити тут літо із сім’єю, аби бути ближче до природи.
“Наша аудиторія – це молоді, активні, свідомі та спроможні люди, переважно сім’ї, поціновувачі культурної спадщини України, що плекають своє коріння.
Через війну аудиторія поціновувачів наших хатинок збільшилася. Війна актуалізувала в суспільстві поняття української ідентичності і підняла інтерес до своєї історії та культури”, – пояснює Гаврилів.
Вартість відновлення сільської хати становить 1-7 тис дол залежно від стану будівлі та побажань замовника. Крім прямих витрат на роботи й матеріали, є ще витрати на юридичну та логістичну складові.
Відреставрована хатина коштує 4-14 тис дол. Хатинки бувають різних років забудови: від початку 20 століття до 60-70-х років, переважно глиновальковані та з фальцевою покрівлею.
Будівлі потрапляють команді “Спадщина.UA” в різному стані. Деякі потребують суттєвих вкладень, аби вивести їх з аварійного стану. Під час ремонту майстри намагаються максимально зберегти автентичність хати.
Після ревіталізації кожна хата отримує “кольорову” назву: оливкова, синя, бірюзова, карамельна, гірчична, кольору осінньої ночі чи сушеної м’яти. Часто кольори та рівень комфорту хатини обирають власники.
“Запити нових господарів різні: когось влаштовували комунікації на рівні “для дачі”, а комусь необхідні умови для повноцінного проживання. Усе індивідуально”, – каже Гаврилів.
Ініціатива з відновлення старовинних хаток у Поморянах вийшла за межі селища.
Недавно вона придбала садиби в селі Крачанівці на Хмельниччині та в селі Полиці на Волині. Для них також шукають інвестора.
“Потенціал ринку великий. Ми маємо справу із запізнілим попитом: значний прошарок суспільства давно дозрів до життя за містом, в основному, через мотив мати власний будинок із земельною ділянкою та жити ближче до природи.
Події останніх трьох років – епідемія та війна – дали усвідомлення можливості жити і працювати дистанційно без втрат для якості життя, праці та комунікації із суспільством”, – пояснює Гаврилів.
Раніше в село переїжджали переважно дауншифтери. Однак пандемія і війна показали, що хата в селі може бути кращим варіантом, ніж квартира в місті. Це дає поштовх розвитку сільських територій, звідки роками виїжджала молодь.
Нагадаємо, що засновниця проєкту «Спадщина.UA», львів’янка Ганна Гаврилів придбала на державному аукціоні збудований у 1910 році палац у Деражні на Хмельниччині.
Будівлю виставив на торги Фонд держмайна. В аукціоні змагались 13 учасників, серед яких перемогу здобула Ганна Гаврилів, запропонувавши 1,5 мільйона гривень — це у 126 разів вище за стартову ціну.
Після придбання палацу фахівці «Спадщина.UA», серед яких архітектор Іван Щурко, історик Оксана Лобко, дизайнер Станіслав Клосовський, розпочали дослідження пам’ятки в архітектурному та історичному аспектах, а також культурно-туристичного потенціалу регіону.
За два місяці роботи експерти під шаром радянського шиферу найшли давню фальцеву крівлю, а на горищі — фрагменти розкішних карнизів кахлевих печей, що колись прикрашали палац.
Невдовзі команда планує зробити низку заходів з впорядкування будівлі та території, а також завершити науково-дослідні роботи. Попередньо через місяць двері палацу відкриють для усіх охочих.
«Наше завдання — відродження культурної спадщини України не лише в архітектурно та інформаційно, але й соціально: ми прагнемо, аби внаслідок нашої праці занедбані пам’ятки ставали актуальними, аби в них закохувалися та переступали їх поріг. Тож, маємо на меті розкрити весь потенціал та красу цієї споруди та незабаром найти для неї партнера чи інвестора», — зазначає засновниця «Спадщина.UA» та господиня палацу Ганна Гаврилів.