У військовій частині А3479 повідомили про загибель молодшого сержанта Калашнікова Максима Дмитровича.
Максим Калашніков народився 16 жовтня 1997 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. З 2017 року проходив службу за контрактом в лавах Збройних Сил України. За час служби приймав участь в АТО та ООС. Під час повномаштабного вторгнення російської нечесті без зволікань став на захист Батьківщини.
Максим був мужнім воїном вірним побратимом готовим завжди прийти на допомогу, але в запеклому бою з рашистськими загарбниками 13.03.2023 року між населеними пунктами Орєхово-Василівка та Міньківка Бахмутського району Донецької області отримав важке поранення яке, на превеликий жаль, виявилось несумісне з життям, інформують у частині.
7 березня на Донеччині загинув солдат, водій 2 кулеметного відділення окремого кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону військової частини А1302 – Ткачук Павло Олександрович. Йому навіки 26, інформують в Улашанівській територіальній громаді.
Павло Ткачук народився 12 липня в с. Миньківці, тут він проживав та навчався. Після закінчення школи у 2013 році здобував професію зварювальника в Нетішинському професійно-технічному училищі.
«Павло разом з дружиною Наталією та донькою Лізою проживав на Київщині. З повномасштабним вторгненням російської федерації, коли російський окупант прийшов у його домівку, наш земляк не зміг стояти осторонь і прийняв беззаперечне рішення – йти добровольцем на війну… Восени минулого року Павла було мобілізовано та відправлено на військове навчання у Великій Британії. З того часу Павло мужньо і стійко ніс військову службу у лавах ЗСУ.
Поховання нашого Героя Ткачука Павла Олександровича відбудеться завтра, 15 березня, у місті Гостомель» – інформують в громаді.
Про загибель Героя повідомляють й у Судилківській громаді.
11 березня 2023 року на Донеччині обірвалося життя жителя с.Городище Заремби Віктора Юрійовича, 1982 року народження.
«Віктор Юрійович народився у с.Городище, тут навчався у місцевій школі. Був відповідальним, активним у житті школи та класу юнаком. Після школи навчався в авіаційному коледжі у м.Слов’янську. Не знав тоді Віктор, що доля закине його знову на Схід країни, але вже, як добровольця, який мужньо стане на захист кордонів рідної землі. Тож після коледжу, у мирні дні до 2014 року, працював жестянщиком та на ремонтних роботах у м.Київ. Був трудолюбивим, вміючим, знаючим, гарним господарем, будь-яка робота була йому під силу.
З 2014 року пішов добровольцем в АТО, захищав кордони Луганської і Донецької областей, захищав Донецький аеропорт.
Хоробрий, відважний, цілеспрямований, понад усе любив рідний край, він не міг стояти осторонь, коли російський агресор віроломно вторгся на територію нашої країни. Уже з 25 лютого 2022 року Віктор Юрійович – доброволець, старший солдат 88 батальйону ТРО – мужньо захищав територію Сумщини, Охтирку, Бахмут, Слов’янськ, Лиман.
Життя Віктора Юрійовича обірвалося у Лимані на Донеччині. За мир в Україні він віддав найдорожче – своє життя. У Віктора залишилися батьки, дружина з сином, він люблячий син, чоловік, батько» – інформують у громаді.
