Восени 2021 року археолог Дмитро Тимчук під час охоронних розкопок в місті Полонному на Хмельниччині (керівник експедиції – Павло Нечитайло) у культурному шарі ХІІ століття знайшов загадковий свинцевий сувій з прокресленими на ньому кириличними літерами.
У межах розкопу вдалося простежити залишки кількох об’єктів XII – першої половини XIII століття. Як розповідав Павло Нечитайло, одна з них – яма, що ймовірно, відігравала роль своєрідної літньої кухні. Вона була забита шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями було встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки та кісток тварин було виявлено під одним з поховань. Саме біля нього технічний директор експедиції Дмитро Тимчук поблизу слідів вогнища знайшов фрагмент зігнутої свинцевої пластинки. Пластинка не проста, а із залишками продряпаного на ній напису в три рядки, частина якого досить добре читається.
Для атрибуції та прочитання напису археологи звернулися до спеціаліста з давньоруських графіті, завідувача сектора археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимура Бобровського. Київський науковець визначив, що артефакт датується в межах 1120–1160 років. Також він зазначив, що загалом знахідки предметів з кириличними написами для доби Київської Русі на території України є нечастими. Саме тому артефакт з Полонного є надзвичайно важливим.
Київський художник-реставратор Віктор Голуб розгорнув та розчистив знахідку, яка виявилася унікальною свинцевою грамотою з доволі великим – понад 30 слів – текстом двох листів, адресованих одній особі на ім’я Міч.
І ось до дня української мови та писемності, Тимур Бобровський повідомив, що “Грамота къ Мичеви” прочитана повністю, і незабаром з її надзвичайно цікавим змістом можна буде ознайомитися в деталях. Зокрема, найближча презентація цієї знахідки планується в середині грудня на київській конференції “Могилянські читання”.
Тож матимете нагоду дізнатися більше про унікальну пам’ятку писемності Київського князівства, створену в ХІІ столітті на говірці, яка прислужилася підгрунтям для формування сучасної української мови.
