З року в рік якість води у Південному Бузі погіршується. Цвітіння часто є першою візуальною ознакою забруднення води побутовими стоками. Синьо-зелені водорості, які спричиняють цвітіння, можуть також генерувати сильні токсини (наприклад, мікроцистин).
Але цього літа забороняли купання не через це (токсини синьо-зелених водоростей в нас навіть не визначають і не вміють це робити), а внаслідок перевищення ГДК по кишковій паличці.
Що ж робить міська влада для поліпшення якості води? Видається, що зовсім не те, що потрібно, інформують активісти ГО «Річки Хмельниччини».
Уже третій рік поспіль комунальники вносять у воду «пасту хлорели». Це така зелена мікроводорость, яку спритні торгівці оголосили мало не чудодійним засобом, і продають по 1000 грн/кг. Хмельницький щороку купує цієї «зеленки» майже на 50 000 грн.
Але яка її ефективність? Аналіз наукової літератури (саме наукової, а не рекламної!) показує, шо ніякого очищення чи зменшення цвітіння хлорела при внесенні у природні водойми не дає. Наприклад, науковець Володимир Триліс у статті «Досвід боротьби з «цвітінням» природних водойм за допомогою внесення концентрату хлорелли (chlorella vulgaris beijer.)» дослідив внесення хлорели на одній з заток Дніпра у 2019 році. Висновок: внесення концентрату хлорели до природної водойми, в кількості та в терміни, рекомендовані виробником, не вплинуло на перебіг процесів синьо-зеленого цвітіння у даній водоймі.
Павло Везденецький, фасилітатор Європейського молодіжного водного парламенту та член правління ГО «Річки Хмельниччини» звернувся до Інституту гідробілогії НАН України з проханням прокоментувати ефективність хлорели.
У офіційній відповіді, директор Інституту гідробіології НАН України, член-кореспондент, д.б.н., професор Сергій Афанасьєв чітко називає заходи із внесення хлорели «не тільки марними з точки зору фінансових витрат, але й шкідливими для водойми».
Але читати наукові статті комунальники не збираються. Не бажали зрозуміти зауваження і хмельницькі посадовці-екологи…
Керівник управління з питань екології та контролю за благоустроєм ХМР Олександр Луков хотів би купити хлорели «на 200 000, як це робить Тернопіль».
Іще раз скажемо: хоч і на мільйон можна купити хлорели, річку це не вилікує. Тільки збагатить продавців хлорели. Ця водорость гарно «працює» лише в спеціальних біореакторах, та у деяких видах корпусних очисних споруд, не у водосховищах. Але в біореакторах вона додатково підсвічується лампами, і там підтримується оптимальна для її розвитку температура та умови живлення. Біомаса хлорели, що поглинула сполуки азоту і фосфору, з біореактора вилучається. У водосховищі же хлорела за кілька днів гине, і сполуки азоту та фосфору повертаються назад у воду, в цикл цвітіння…
Що ж тоді треба робити? Вирішувати проблеми водосховища комплексно:
- Розпочати із встановлення водомірних рейок
- Зайнятися дотриманням «Правил експлуатації водосховища»
- Відновити нормальний моніторинг стану води, опрацьовувати і публікувати його результати
- Ліквідувати скид стоків у Південний Буг в Дальніх Гречанах, і не тільки там.
- Правильно розбудовувати мережу дощової каналізації (із влаштуванням спеціальних ділянок для очистки води).
- Замовити наукове вивчення нашого водосховища в українських науковців та запросити до співпраці європейських – на це ЄС виділяє чимало коштів.
Але таку роботу чиновники самі робити не хочуть, а нашій громадській організації не дають – постійно відмовляються надавати документи, граються у футбол запитами.
Надсилаємо відповідний лист міському голові, з усіма додатками. Можливо, після цього його команда таки почне працювати із громадськістю та науковцями, йдеться у зверненні громадської організації.
