У місті Славута на Хмельниччині міський голова відмовився проводити демонтаж погруддя Антону Одусі, яке стоїть біля міського краєзнавчого музею.
«Пів року повномасштабної війни, не заважають міському голові Славути на Хмельниччині відмовлятися демонтувати погруддя Антону Одусі – співробітнику НКВД, який особисто вбивав і катував вояків УПА та чинив злочини щодо мирного населення на Волині.
Одне погруддя кату вже демонтували у лютому, проте є ще й друге, біля краєзнавчого музею.
Як це взагалі можливо?
«За свідченнями упівця Антона Довгаюка, НКВДист особисто знущався з затриманих українських військових: “Одуха особисто стріляв зв’язаним полоненим вниз живота з автомата, а потім їх добили кілками”. Таким чином того разу Антон Захарович убив сім людей.
Неодноразово, проводячи свої операції, загони Одухи вбивали велику кількість місцевих мешканців. До прикладу, 21 березня 1944 року вони відправили на той світ 48 мешканців села Нова Мощаниця, з них 8 дітей» – наголошує координатор проєкту «Декомунізація. Україна» Вадим Поздняков.
Довідка. Антон Одуха народився в багатодітній родині. 1932 року закінчив Шепетівський технікум механізації та електрифікації сільського господарства. Від жовтня 1932 року до березень 1934 року служив у військах НКВС в місті Тула, член розстрільної команди. Був направлений в однорічну школу молодших командирів військ НКВС, але школи не закінчив, був заарештований. Після звільнення з-під арешту Одуха працював електриком у Харкові, а потім — на будівництві військового містечка в Славуті. Від вересня 1936 року Одуха — вчитель початкової школи у селі Улашанівка, а згодом — завідувач Стриганської початкової школи. На цій посаді працював в роки окупації до переходу на нелегальне становище.
Від листопада 1942 року — командир загону імені Михайлова, перетвореного у вересні 1943 року на партизанське з’єднання, що діяло до травня 1944 року на території Кам’янець-Подільської, Волинської, Рівненської та Тернопільської областей.
13 травня 1944 в бою під селом Стригани загоном під керівництвом Одухи було вбито близько 155 новобранців УПА, більшість з яких не були озброєні. Також за словами очевидців, загін одухівців не раз забирав у селян харчі та одяг і навіть убивали мирних жителів. Наприклад, у тих же Стриганах та Крупці вони вбили сім’ю Мельників із семи чоловік. Тільки у с. Крупець Славутського району загоном було вбито 23 мирних жителі різного віку.
Від 1945 року перебував на радянській роботі. Від 1956 року був персональним пенсіонером.
