Помічник командира 3-ї окремої танкової бригади Павло Бердула прибув у коротку відпустку в Ярмолинці — на випускний сина. Саме у ці дні в селище поцілили ворожі ракети. Офіцер поділився з командою Суспільне Хмельницький та глядачами міжрегіонального марафону «Суспільне. Спротив» своїми відчуттями від цих прильотів на мирну територію. А ще — про спеку на лінії вогню, трофейні танки і найважчі танкові бої.
Пройшовши шлях від менеджера до керівника банку, у 2014-му Павло зрозумів, що у світі та в Україні 一 зміни, тому у вересні того ж року поїхав на схід нашої країни волонтером. Хотів на власні очі побачити, що там відбувається. Згодом зібрав пакет документів у військомат, покинув «банківське крісло» та розпочав службу у Збройних силах України.
«Найтяжчі танкові бої 一 ті, коли гине твій товариш», — каже Павло Бердула. — Іноді неможливо врятувати людину, яка воює поруч. Ми розуміємо це».
Бригада, в якій служив Павло, постійно проходила різні типи навчань та бойової підготовки, тому після 24 лютого 2022 року, зазначає військовий, усі знали, що робити. Єдина складність 一 у дуже короткий термін потрібно було прийняти на службу велику кількість людей. Але бригада із завданням впоралася і вже 13 березня військові 3-ї окремої танкової бригади почали виконувати завдання за призначенням, а частина військових із батальйонів ще раніше — з 28 лютого, обороняючи Київ. Перший бій на сході України рота зведеного батальйону Павла Бердули прийняла 15 березня.
Більше про те, як воює 3-тя окрема танкова бригада дивіться в інтерв’ю.
