Війна внесла свої корективи у всі сфери життя України. Буквально за місяць вона торкнулася кожного українця. Змінилася наша поведінка, звички, загострилися відчуття. Ми стали по-іншому реагувати на якісь явища та ситуації, ми стали уважно слідкувати за новинами, щоб не пропустити чогось важливого. З іншого боку, нами стало важче маніпулювати, ми ретельніше перевіряємо джерела інформації, критично ставимося до будь-якого повідомлення, і майже безпомилково можемо відрізнити, де правда, а де «фейк». Але не завжди. І це наша нинішня реальність.
А ворог намагається діяти ще підступніше, використовуючи «консерви», які багато років працювали та жили серед нас, але насправді тепер є зброєю ворога у цій війні. Такі висновки варто зробити, аби розібратися у, на перший погляд, «звичайних» інформаційних «вкидах» проти керівництва НАЕК «Енергоатом» та генеральних директорів українських АЕС, які протягом останнього місяця так активно почали поширювати в мережі. Цим «вкидам» передували наступні обставини, про які слід пам’ятати, аби зрозуміти, кому це вигідно, та хто за цим стоїть.
Отже, буквально напередодні війни, у ніч з 23 на 24 лютого ц.р. Україна відключилася від спільної енергомережі з роzією та білорусією. Сталося це майже планово, і мало б тривати якийсь короткий період, але завдяки позиції Президента України, міністра енергетики України, керівництва «Енергоатому», «Укренерго» та інших підприємств енергетичної галузі, Україна вийшла зі спільної енергосистеми з ворогом назавжди. Згодом, знову ж таки завдяки зусиллям українських енергетиків та довірі європейських партнерів, Україна увійшла до європейської енергосистеми, отримавши енергетичну незалежність.
На цьому фоні відбувалися провокації та агресія щодо ЧАЕС та ЗАЕС. Ворог намагався отримати контроль над українськими атомними станціями. Але не вдалося. Завдяки діям Нацгвардії, відданій роботі атомників, сміливості мешканців міст-супутників Славутича та Енергодару. Ворог отримав ляпаса та зрозумів, що українські атомники теж не збиралися зустрічати «асвабадітєлєй» хлібом-сіллю.
Але не забуваємо ще й про інших, таємних ворогів, котрі живуть та працюють серед нас. І їм, і їхнім руzкім кураторам вся ця ситуація з українською енергетичною галуззю ой як не до вподоби! От і розпочинається підривна діяльність руzкіх консерв, які роблять спробу дестабілізувати роботу атомників, застосовуючи такі елементи інформаційної війни, як дезінформація, брехня, яку видають за правду, та дискредитація.
Однією із цілей інформаційних диверсантів стала Хмельницька АЕС та її керівництво, керівництво «Енергоатому». Скориставшись обмеженнями у поширенні інформації про роботу енергоблоків у воєнний час (а такі обмеження є логічними та дієвими проти ворога), «консерви» почали поширювати в мережі звинувачення щодо порушення ХАЕС чинного законодавства України в частині обов’язку інформувати населення про роботу енергоблоків. При цьому (увага!) «автори» постів у соцмережах якось забували згадати про обмеження у поширенні такої інформації, які під час воєнного стану ввів Уряд України. Тобто, з одного боку сіємо паніку серед населення, бо від нього приховують якусь інформацію, з іншого – забуваємо, що в країні війна, її намагаються окупувати, і збереження інформації про роботу об’єкта критичної інфраструктури є дієвим заходом для протидії економічним чинникам, які ворог теж активно використовує на рівні з ракетами та патронами.
Ще один «прийом» інформаційних диверсантів, це, наприклад, звинувачення керівництва підприємства у недотриманні стандартів та процедур під час виконання ремонтних та профілактичних заходів на ядерних установках. При цьому (увага!) не згадується, що йде війна, частина українських міст зруйнована, а саме там знаходилися підрядники, які мали б виконати ту роботу, яку зараз доводиться виконувати на самій станції, власними силами. Звісно, інформаційним кілерам не вигідно про це говорити, адже тоді нанівець сходить їхня мета – дискредитувати конкретних людей, посіяти сумніви у голови обивателів та, зрештою, вплинути на виробничий процес, завдаючи шкоди усій енергетичній системі.
Такі «вкиди» зараз з’являються у соцмережах, зокрема, у групах ФБ, де об’єдналися мешканці Нетішина. Не будемо озвучувати конкретні назви, аби не створювати реклами. Єдине, до чого закликаємо, будьте критичними до будь-яких публікацій, які стосуються важливих для України тем. Сумнівайтеся у наведених фактах навіть, коли вам здається, що все логічно та вірно. Звертайте увагу на те, чи міг автор раніше писати щось подібне, адже акаунти ламаються, і за звичною аватаркою вже зараз може бути зовсім інша людина. Звертайте увагу на джерела інформації, вони мають бути конкретними, а не на кшталт «отримали від джерел у правоохоронних органах». Яких саме органах? Хто отримав? В якому вигляді? Чому саме він отримав? Якщо немає відповіді на ці запитання, ви маєте справу з дезінформацією!
Ворог підступний. Він вивчив наші звички, вивчив вподобання та антипатії. Він знає, як ми живемо, чим переймаємося, які проблеми нас турбують. Він в курсі соціальної нерівності, він знає, на які місця надавити, щоб зробити боляче, і заставити нас діяти так, як йому вигідно.
Пам’ятаєте історію про троянського коня? Таких «коней» серед нас, на жаль, достатньо, щоб в час нашого розпачу звідти полізли «асвабадітєлі». Будьмо пильними та згуртованими! А писак посилаймо слідом за руським кораблем! Там їм саме місце! Після Перемоги з усім розберемося.
Орест Шабля
(так, це псевдо, такі часи… переможемо-розберемося! Слава Україні! До речі, це теж показник! Якщо у тексті писак немає таких гасел як «Слава Україні!» – це інформація для роздумів… хоча…)
