У Полонному завершилися масштабні археологічні дослідження, які роводили науковці Кам’янець-Подільської експедиції ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.
Як повідомляє проєкт “Тексти”, досліджувалася велика ділянка, на якій ТОВ «Майдан-Вільський Кар’єр» планує звести готель. Донедавна там базувалася районна міліція і містився ізолятор тимчасового тримання. Розкоп було поставлено на площі, вільній від забудови. Археологам поталанило відкрити культурні шари, що належать як до усіх етапів розвитку міста, так і до набагато давніших часів.
Зокрема, з’ясувалося, що терени сучасного Полонного люди почали обживати принаймні від часів ранньої бронзової доби. Про це свідчить крем’яна сокирка-долото, що належить саме до цього періоду.
Це шліфоване крем’яне долітце, яке знайшли у заповненні слов’янської споруди, виявилося для дослідників неабиякою загадкою. Адже такий виріб могли виготовити в епоху бронзи або принаймні в ранньозалізному віці й аж ніяк не у пізніші часи. Ймовірно, долото потрапило у «слов’янську яму» випадково з давнішого шару, якщо, звісно, не було принесене на середньовічне поселення як цікавий знайдений деінде предмет – давні люди теж мали схильність до колекціонування різних незвичних дрібничок.
Під час дослідження однієї із заглиблених споруд, яка виявилася найдавнішою з відкритих під час розкопок, археологи знайшли досить багатий комплекс ліпної (тобто виготовленої без гончарного круга) кераміки. Вся вона фрагментована, але один великий горщик вдалося склеїти майже наполовину.
«Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна зарахувати до ранньослов’янського часу і датувати VII–VIII ст. н. е., оскільки цій кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах. У розкопі також виявлено в незначній кількості ранню кружальну (тобто виготовлену вже за допомогою гончарного круга – авт.) кераміку райковецької культури, яку можна датувати IX ст. Окрім того, в культурному шарі трапились кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (сер. VII – пер. пол. VI ст. до н. е.) та милоградської культури, які, не виключено, відклались тут синхронно», – розповів археолог з Дубна Андрій Бардецький.
Крім того, у межах розкопу вдалося простежити залишки кількох об’єктів XII-першої половини XIII століття. Як розповів Павло Нечитайло, одна з них – яма, що ймовірно, відігравала роль своєрідної літньої кухні. Вона була забита шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями було встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки та кісток тварин було виявлено під одним з поховань.
Саме біля нього технічний директор експедиції Дмитро Тимчук поблизу слідів вогнища знайшов фрагмент зігнутої свинцевої пластинки. Пластинка не проста, а із залишками продряпаного на ній напису в три рядки, частина якого досить добре читається.
Для атрибуції та прочитання напису археологи звернулися до спеціаліста з давньоруських графіті, завідувача сектора археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимура Бобровського. Київський науковець визначив, що артефакт датується в межах 1120–1160 років. Також він зазначив, що загалом знахідки предметів з кириличними написами для доби Київської Русі на території України є нечастими. Саме тому артефакт з Полонного є надзвичайно важливим. Поки що незрозуміло, що це. Це може бути або окуття, або хомут на руків’я якогось предмету. Досить ймовірно, що це може бути лист, написаний на свинцевій пластинці.
Якщо загадковий сувій дійсно виявиться «свинцевою грамотою», то це буде перша подібна знахідка на теренах України. Інтрига також у тому, що там написано. Можливо, щось важливе і дуже цікаве, адже навряд чи хтось став би використовувати такий специфічний матеріал для якогось банального послання.