Для України питання добудови двох енергоблоків ХАЕС є стратегічно важливим, адже це сприятиме енергетичній безпеці держави, доступності тарифу для споживачів, стійкості енергосистеми. Крім того, йдеться про створення тисяч нових робочих місць, що відчутно покращить соціально-економічний розвиток регіону розташування ХАЕС. З огляду на це економічна складова питання добудови енергоблоків атомної неодноразово висвітлювалась у різноманітних ЗМІ. Тим паче, що за різними оцінками, вартість цього проекту на сьогодні становить близько 80 млрд грн.
Держава таких коштів виділити не зможе, тому доводиться шукати інші джерела фінансування. На сьогодні відомо, що фінансування будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС можливо за рахунок:
– реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна – Європейський Союз» (у формі державно-приватного партнерства) та інвестування коштів, отриманих від продажу електричної енергії, у будівництво енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС;
– залученні кредитних коштів, зокрема експортного кредиту Чеського Експортного Банку;
– коштів, що будуть отримані від продажу електричної енергії, що виробляється на АЕС України;
– встановлення плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності (ст. 29 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Щодо безпосередньо самого будівництва, то передбачається максимальне залучення вітчизняних підприємств не менше 70%, включаючи:
- підприємства науково-технічного та проектно-конструкторського профілю;
- підприємства промислового виробництва;
- підприємства будівельно-монтажного профілю;
- освітні установи.
Зокрема, основними українськими виробниками обладнання та систем енергетичних об’єктів, які планується залучити до виробництва для спорудження енергоблоків №3,4 ХАЕС, є:
- ВАТ “Турбоатом”, м. Харків;
- ЗАТ “КЦКБА”, м. Київ;
- ЗАТ “Запоріжтрансформатор”, м.Запоріжжя;
- ЗАТ “Імпульс”, м. Северодонецьк;
- ЗАТ “Радій”, м. Кіровоград;
- НВО”Моноліт” м. Харків;
- ВАТ “Сумський завод”Насосенергомаш”, м. Суми;
- ХГПЗ ім. Шевченко; м.Харків;
- ТОВ «Вестрон»; м. Харків;
- ВАТ “Сумське машинобудівне НВО ім. Фрунзе”, м.Суми;
- ВАТ “Мелітопольський компресор”, м.Мелітополь та ін.
- АТ «СМНВО-Інжиніринг», АТ «Науково-дослідний і проектно – конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування»;
- ТОВ «ТіПіБіеС Продакшн»;
- ВП «Атоменергомаш»;
- ПрАТ «ІФАЗ»;
- Корпорація “Українські атомні прилади та системи” (Укратомприлад);
- АТ «Новокраматорський машинобудівний завод»;
Важливо зазначити, що реалізація проекту добудови енергоблоків дозволить створити майже 700 додаткових робочих місць для ремонтного та експлуатаційного персоналу. На час спорудження енергоблоків буде велика потреба в людях, у розпал будівельно-монтажних робіт задіюватиметься до 6000 осіб. Взагалі, розбудова електростанції – це запорука життя міста. Насамперед – це робочі місця, станом на зараз на нашому підприємстві працює 5200 осіб, понад 90% атомників і членів їх сімей проживають саме в Нетішині.
Зокрема, в техніко-економічному обґрунтуванні спорудження енергоблоків №3,4 ХАЕС вказано, що ведення нових енергоблоків дасть змогу отримати:
–підвищення рівня електропостачання населення, комунальних і промислових підприємств;
-створення нових робочих місць в Україні, в тому числі для будівельно-монтажного персоналу;
-сприяння соціально-економічному розвитку як Хмельницької області, так і країни в цілому;
-збільшення потужності Хмельницької АЕС в розмірі на 2094 МВт.;
-вилучення з експлуатації фізично та морально застарілих генеруючих потужностей;
-збільшення надходжень до Державного, обласного, міського бюджету та фондів страхування, як підчас будівництва так і при експлуатації енергоблоків №3, 4 ХАЕС;
-збільшення доходу до Державного бюджету на соціально – економічну компенсацію ризику населення зони спостереження;
-максимальне залучення українських виробників обладнання не менше 70%.
Передбачені в ТЕО витрати на розвиток соціальної інфраструктури в зоні спостереження ХАЕС становлять до 10% від вартості будівництва. Перелік конкретних об’єктів соціально-побутового призначення буде визначений на стадії «проект» за пропозиціями місцевих органів самоврядування в порядку, передбаченому законодавством.
У Нетішині передбачається будівництво реабілітаційного профілакторію та фізкультурно-оздоровчого комплексу. Ці об’єкти дадуть можливість забезпечити якісне оздоровлення працівників станції та членів їхніх родин, зняти соціальну напругу за рахунок залучення дітей та молоді до занять фізкультурою і спортом, а також послужать подальшому розвитку бази охорони здоров’я регіону в цілому.
Петро Костюк