Починаючи з далекого 2005-го року, раз у кілька років інформаційний простір країни сколихує новина про будівництво атомних енергоблоків №№ 3, 4 Хмельницької АЕС. Щоразу після таких сплесків розпочинаються дискусії експертів, екологів, чиновників щодо доцільності цієї добудови, а громадськість взагалі не знає як реагувати через брак незаангажованої інформації.
Нагадаємо, з чого усе починалось. Перші два блоки ХАЕС були успішно здані в експлуатацію: один у 1987 році, а от другий – вже у 2005 році. Справа в тім, що в 1990 році на будівництво нових атомних енергоблоків було накладено мораторій. Відомо, що другий і третій енергоблоки ХАЕС на той момент були готові на 75%, четвертий – на 28%.
Будівництво залишалося замороженим протягом трьох років – до 1993-го, коли парламент скасував свій мораторій. У 2005-му, коли, нарешті, був добудований другий енергоблок Хмельницької АЕС, Кабмін ухвалив розпорядження щодо продовження робіт на третьому і четвертому енергоблоках.
Після чого із залученням ВАТ «КІЕП» НАЕК «Енергоатом» здійснив роботи з обстеження будівельних конструкцій будівель та споруд енергоблоків на предмет подальшої можливості їх використання.
У 2008 році в Міністерстві палива й енергетики був проведений конкурс із відбору типу реакторної установки для 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Його переможцем стала російська компанія «Атомстройекспорт». Цим співпраця з росіянами не обмежилася: у 2010-му українське профільне відомство уклало угоду про співпрацю з «Росатомом», була підписана угода про співробітництво у сфері ядерної енергетики між урядами України та Росії. Тоді орієнтовна вартість завершення недобудованих енергоблоків ХАЕС складала 15 млрд грн. У 2012 році було ухвалено низку важливих рішень: парламенту – щодо розміщення, проєктування й будівництва 3-го та 4-го блоків Хмельницької АЕС, Кабміну – щодо техніко-економічного обґрунтування будівництва. Очікувалося, що кошторис проєкту складе 40 млрд грн, а потужність двох енергоблоків у сумі сягне 2000 МВт.
Проте у 2015 році у відповідь на російську агресію Верховна Рада України підтримала рішення щодо денонсації угоди про співпрацю між українським і російським урядами в питанні розвитку атомної енергетики.
22 вересня минулого року президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики», яким передбачено добудову енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електростанції.
«Ми повинні займатися введенням третього і четвертого блоків. Їх можна побудувати десь за чотири-п’ять років. Я б хотів, щоб ми розуміли терміни, щоб це було безпечно», – наголосив президент під час відвідування Хмельницької АЕС.
За оцінками фахівців «Енергоатома» та іноземних колег, введення в експлуатацію енергоблоків №3 та №4 ХАЕС забезпечать додаткове виробництво 16,2 млрд кВт-год (відпуск 15,4 млрд кВт-год) електроенергії щорічно.
Рішення президента Володимира Зеленського про добудову енергоблоків викликало чергову хвилю обговорень та дискусій. Ми вирішили виокремити найтиповіші гострі питання, довкола яких ведуться суперечки.
- Екологи досить часто у різних публікаціях говорить про ряд ризиків і проблем проекту добудови енергоблоків ХЕАС. Зокрема, вони вважають, що всі економічні, екологічні та безпекові показники, вказані у затвердженому ТЕО проекту спорудження енергоблоків № 3, 4 ХАЕС, розроблялися для реакторної установки ВВЕР-1000 виробництва «SKODA JS a.s.». Досвід будівництва реакторів типу ВВЕР-1000 мають лише дві компанії у світі – «SKODA JS a.s.» та Атомстройекспорт, і обидві належать росіянам. А головне, на їх думку, що ці реакторні установки не відповідають нормам безпеки сьогоднішнього дня. Чи так це?
Нагадаємо, що після рішення Кабміну у 2005 році про продовження будівництва 3 та 4 енергоблоків, було підготовлено документ «Прогресивні рішення генеральних планів ТЕС і АЕС. Теплоелектропроект», в якому були визначені критерії вибору типу енергоблоку для ХАЕС-3, 4.
Згодом були підготовлені та надіслані запити до потенційних учасників конкурсного відбору – ЗАТ «Атомстройекспорт» (РФ), компанії WestinghouseElectricCompany (США) і компанії KoreaElectricPowerCorporation (KEPCO, Республіка Корея). Після отримання відповідей потенційних постачальників було проведено аналіз отриманої інформації і відповідно до методики конкурсного відбору заснованої на бальною оцінкою, виконаний аналіз поданої інформації. Максимальна кількість балів отримав проект В-392Б запропонований компанією “Атомстройекспорт” (Російська Федерація).
Було прийнято рішення при розробці ТЕО (включаючи оцінку впливу на довкілля (ОВД)) та проекту добудови енергоблоків №3,4 застосовувати реакторну установку типу В-392Б (проект-аналог Балаковська АЕС енергоблоки №5,6).
Однак згодом, в зв’язку з втратою чинності Закону України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції» виникла необхідність корегування техніко-економічного обґрунтування будівництва енергоблоків № 3, 4.
Єдиним варіантом подальшого спорудження енергоблоків є завершення будівництва з використанням модифікованої РУ ВВЕР-1000 та заміною постачальника РУ.
В результаті проведення переговорів було прийнято рішення про застосування в проекті енергоблоків №3, 4 РУ ВВЕР-1000 Skoda JS a.s. (Чеська Республіка), яка відповідає всім критеріям вибору типу РУ.
В якості референтної РУ розглядалася РУ типу ВВЕР-1000, яка реалізована на АЕС «Темелін» (Чеська Республіка).
При цьому в проекті РУ ВВЕР-1000 Skoda JS a.s. будуть дотримані всі заходи щодо підвищення безпеки і надійності відповідно до «Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій України».
Зокрема, передбачається реалізація низки принципових технічних рішень, пов’язаних з:
- введенням додаткових систем і устаткування для керування ЗПА, таких як:
– системи контролю і видалення водню;
– система пасивного відведення тепла з ГО;
– мобільні установки живлення;
– системи примусового (фільтрованого) скидання тиску з-під герметичної оболонки;
– системи зовнішнього охолодження корпусу реактора при важких аваріях;
– додаткові резервні дизельні електростанції.
- впровадженням поглибленої діагностики технологічного обладнання, технічних і програмних засобів і цифрових керуючих систем безпеки;
- підвищенням технічного рівня систем за рахунок збільшення обсягу автоматизації, оптимізації алгоритмів контролю і управління, удосконалення структури, уточнення і доповнення функцій.
Таким чином, враховано усі вимоги та підходи до ядерної та радіаційної безпеки.
- Іще одним наріжним каменем у різних дискусіях є твердження, що будівництво нових енергоблоків не відповідає міжнародним кліматичним зобов’язанням України, яка має усі можливості для розвитку відновлювальних джерел енергії, які є значно безпечнішими для довкілля і людей. Чи відповідає це дійсності?
Прогнозні оцінки приземних концентрацій нерадіоактивних забруднюючих речовин (ЗР) у атмосфері показали, що після введення в експлуатацію енергоблоків №3,4 у цілому кількісна та якісна характеристики нерадіоактивних викидів істотно не зміняться і можна вважати, що їхні параметри залишаться на колишньому рівні.
У процесі експлуатації енергоблоків №1,2 ХАЕС, внаслідок інфільтрації виробничих вод відбулися зміни в деяких режимоутворюючих підземних водах. Через це на деяких ділянках фіксується підвищення температури та мінералізації підземних вод, досить стійке в часі, однак цей процес локальний і за межі проммайданчика не поширюється. Введення в експлуатацію енергоблоків №3,4 може відбитися на сформованому режимі підземних вод явищами локального підвищення температури води, її мінералізації або незначного підвищення рівня на обмеженій площі. На водозабори господарчо-питного водопостачання це не вплине.
За результатами проведених в ОВД досліджень, вміст міді, цинку, кадмію в ґрунтах території, що прилягає до ХАЕС, перебуває на фоновому рівні. Можливе незначне додаткове забруднення свинцем ґрунту сільгоспугідь, пов’язане з автодорогами, що не призведе до перевищення ГПК у сільгосппродукції.
Експлуатація двох додаткових енергоблоків у складі ХАЕС в цілому не вплине на структуру та динаміку рослинних співтовариств, а також не спричинить зміни чисельності популяцій рідких і «червонокнижних» видів рослин. Радіаційна ситуація в районі ЗС ХАЕС на сьогодні визначається, головним чином, радіонуклідами природного походження. В якості біоіндикаторів радіоактивного забруднення використовуються гриби, а також сосна, чорниця, мохи та лишайники (для кожного з ярусів), для яких є достатня база даних і встановлені відповідні залежності. В цілому, радіаційний вплив більш ніж двадцятилітньої діяльності ХАЕС не позначився на стані рослинного миру в ЗС.
Встановлено, що введення в експлуатацію та експлуатація в нормальному режимі енергоблоків №3,4 не буде мати негативного впливу на тваринний світ у ЗС ХАЕС. Порушень кормової бази, укритів, місць гніздування та шляхів міграції тварин не передбачається. Додатковим позитивним фактором з охорони природи є створення в Хмельницькій області національного природного парку “Мале Полісся”. Межі національного парку (площею близько 25905 га)
На процес формування здоров’я населення впливає цілий комплекс природно-кліматичних, соціально-економічних, медіко-біологічних, техногенних та інших факторів. Одним з найбільш важливих показників здоров’я населення є захворюваність, постійний аналіз якої дозволяє планувати та оптимізувати поточну і перспективну діяльність місцевих органів самоврядування, а також органів санітарно-епідеміологічного нагляду. Проведеними дослідженнями не виявлені негативні зміни в стані здоров’я населення ЗС, обумовлені впливом викидів ХАЕС і, отже, ризик підвищення захворюваності для місцевого населення не перевищує середнього по країні. Після введення в експлуатацію енергоблоків №3,4 можливі впливи при НУЕ на стан повітряного басейну, геологічного середовища, поверхневих та підземних вод, ґрунтів, рослинного і тваринного світу, соціального та техногенного середовищ не будуть перевищувати припустимих, що помірковано забезпечує відсутність додаткових негативних впливів на стан здоров’я населення.
Умови розташування майданчика АЕС виключають можливість зовнішніх техногенних впливів від інших об’єктів господарської діяльності (пожежа, вибухова хвиля, затоплення, залповий викид шкідливих газів), які можуть призвести до порушення режиму нормальної експлуатації ХАЕС. Це означає, що додаткові джерела впливів станції на техногенне середовище також не будуть утворені. Негативні впливи при будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації енергоблоків №3,4 ХАЕС на об’єкти техногенного середовища, розташовані в межах ЗС, в ОВД не прогнозуються.
У цілому, відповідно до висновків ОВД, екологічного ризику по факторах зовнішніх впливів при будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації енергоблоків № 3,4 ХАЕС не існує. Екологічний ризик по факторах хімічного (нерадіаційного) забруднення навколишнього середовища буде мінімальним.
Петро Костюк