Рік тому президент України Володимир Зеленський присвоїв собі почесне звання майстра спорту по боротьбі з коронавірусом, яке одразу стало мемом у суспільстві.
“Ми боремося разом із COVID-19, і я бачу, що ми чесно, як мінімум у цьому напряму, ми майстри спорту по боротьбі з коронавірусом. Я в цьому впевнений. Візьміть статистику”, – заявив глава держави.
Здається, щось подібне нині відбувається у Хмельницькій області в стінах Дунаєвецького районного суду. Бо як іще можна пояснити аномальну кількість виписаних великих штрафів на пересічних місцевих мешканців, котрі гуляли вулицями без паспортів під час карантину? Вдумайтеся – 153 тис. грн штрафів отримали 9 людей за останній місяць! Усе це дуже нагадує своєрідне виконання “спортивних нормативів”.
Перші “каральні” постанови, які у результаті створили ефект конвейєра, датовані 27 квітням. Цього дня суддя Володимир Шклярук оштрафував на 17 тис. грн кожного з трьох непрацюючих людей, котрі 7 квітня гуляли райцентром Дунаївці без паспортів: Євген М. – вулицею Франца Лендера, Вадим Х. – вулицею Ватутіна, 23 і Анатолій Р. – вулицею Першого Травня, 1. Усі чоловіки проігнорували судові засідання. Непохитним виявився й сам служитель Феміди: “Підстав для застосування до особи більш м`якого покарання не знаходжу, враховуючи ситуацію з поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, що склалась на території Дунаєвецького району”, – пояснив суддя Шклярук.
5 травня “челендж” підтримав інший суддя Дунаєвецького районного суду Олексій Сосна. Він оштрафував на 17 тис. грн Володимира Б., який не мав паспорта, перебуваючи 18 березня на вул. Незалежності у селі Січинці Дунаєвецького району і Миколу К., який 8 березня був без документів на вул. Франца Лендера у Дунаївцях. Порушники прийшли до суду і визнали свою вину. Пан Володимир навіть запевнив Феміду, що подібного більше не повториться.
Натомість суддя, зарахувавши їхнє щире розкаяння як пом’якшуючу обставину, стояв на своєму: необхідно накласти стягнення, яке є безальтернативним для цього правопорушення у вигляді мінімального штрафу 17 тис. грн.
Щоправда, того ж дня суддя Сосна був милосердним щодо іншої особи Сергія Л., який допустив аналогічне адмінправопорушення. 1 березня чоловіка зупинили поліцейські на вул. Шевченка у Дунаївцях і попросили пред’явити документи. Однак їх у нього не було.
У суді чоловік визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив: не знав, що треба носити з собою документи. У цьому випадку суддя Сосна зайняв зовсім іншу позицію – звільнив пана Сергія від солідного штрафу, оголосивши усне зауваження, “оскільки його дії не були направлені на заподіяння шкоди державним, суспільним інтересам, юридичним чи фізичним особам”.
6 травня суддя Сосна пожалів ще одного “безпаспортника”. За даними адмінпротоколу, 16 лютого Ігор К. не мав документів, ідучи вулицею Шевченка у Дунаївцях. Чоловік прибув до суду, визнав вину повідомив, що всі документи, які посвідчують його особу, залишив вдома та не мав при собі, коли до нього підійшли працівники поліції. Служитель Феміди відреагував усним зауваженням і зіслався на рішення Європейського суду у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), де зазначалося, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
7 травня суддя Шклярук виніс чотири “карантинні” постанови: двома оштрафував на 17 тис. грн Олександра Г. (24 березня перебував без документів на вул. Хмельницьке шосе у селі Шатава Дунаєвецького району) і Олега Г. (12 квітня не мав паспорта на вул. Хмельницьке шосе у селі Шатава Дунаєвецького району).
Інші дві постанови цього судді закінчилися вердиктом у вигляді усного зауваження. Це стосується Броніслава П., який 18 березня на вулиці не мав при собі документів (у суді чоловік визнав вину, сказав, що ніде не працює і надав позитивну характеристику, видану старостою села Мушкутинці) і Михайла Г., який також 18 березня гуляв на вулиці без паспорта (чоловік розкаявся у суді, надав довідку про інвалідність з дитинства і позитивну характеристику, видану старостою села Гута-Яцьковецька).
Протягом 12-14 травня суддя Шклярук ще оштрафував на 17 тис. грн двох порушників карантину. Не пощастило сантехніку вищого професійного училища №36 із села Балин Дунаєвецького району (8 квітня був на вулиці Шевченка у Дунаївцях без паспорта, на судове засідання не прийшов) і непрацюючому Сергію О. (14 квітня йшов по вулиці Богдана Хмельницького у селі Рачинці Дунаєвецького району і не мав документів, на слухання справи до суду не з’явився).
Адмінправопорушення перерахованих громадян, які не мали паспортів на вулицях, формально підпадають під постанову Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 року, яка на час карантину, пов’язаного з COVID-19, забороняє перебування людей на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. Однак законодавець, крім батіжка, передбачив і “пряник”.
До речі, суддя Дунаєвецького районного суду Юлія Шафікова незадовго до цього “конвейєра” винесла постанову про звільнення від адмінвідповідальності чоловіка, який на початку квітня перебував без документів на вулиці. Вона зацитувала статтю 23 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка гласить: адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. І одразу додала, що, відповідно до ст.22КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
До схожих висновків вдавалися й судді Красилівського районного суду, Деражнянського районного суду, Старокостянтинівського районного суду, Хмельницького міськрайонного суду, котрі вважали малозначним правопорушенням відсутність паспортів у громадян, які гуляють вулицями у карантин.
Своєрідне ноу-хау започаткував Теофіпольський районний суд, який остудив “гарячі голови” на складання протоколів стосовно “безпаспортників”. У середині квітня суд почав масово закривати адмінсправи, в яких фігурували люди без документів. Це стосувалося чоловіків, котрі перебували на вулицях та громадських місцях без документів, що посвідчують особу. Зокрема, таких «безпаспортників» правоохоронці зафіксували 1 квітня о 18 год 09 хв у магазині «Олеся», що в селі Коров’є Теофіпольському районі, 2 квітня о 23 год 48 хв в смт Теофіполь на вул. Небесної Сотні поблизу будинку №26 і 4 квітня о 13 год 40 хв поблизу магазину «Каштан».
Крім цього, суд вважав, що у працівника правоохоронних органів у випадку необхідності ідентифікації особи була можливість встановити його особу за допомогою документів, які були у нього вдома у цьому ж селищі або за допомогою сусідів, або через старостат.
Бо доходило навіть до абсурду, коли поліцейські склали протокол на селянина, який перебіг вулицю без паспорта, щоб зайти до сусіда, який проживає від нього через дві хати.
“За таких обставин суд не вбачає порушень правил карантину у мешканця села, який перебуває у цьому ж селі без наявності при собі документа, який посвідчує його особу”, – сказано у постанові Теофіпольського районного суду від 5 травня.
Віталій Тараненко.