Незалежний громадський портал

За період з початку 2021 року до правоохоронців Хмельниччини чотири рази звертались журналісти із заявами. Лише за фактами однієї із них було відкрите кримінальне провадження. Однак і це провадження вже було закрите наприкінці березня 2021 року.

За майже чотири місяці 2021 року в Хмельницькій області до правоохоронців надійшло 4 заяви щодо порушення прав журналістів, моніторинг розгляду яких здійснює Інститут масової інформації. Це два звернення від медійників з міста Кам’янець-Подільський та два звернення від медійників з обласного центру. Далі розповімо детальніше.

13 січня 2021 року, під час локдауну, в приміщенні Хмельницької міської ради відбувалося засідання постійної депутатської комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, на яке впродовж години не допускали журналістку-фрілансерку Альону Березу. Допуск відбувся лише після виклику поліції. Заява щодо перешкоджання журналістській діяльності перебувала на розгляді СВ Хмельницького РУП, де вивчалась на предмет наявності в ньому даних, які б вказували на наявність в даному випадку кримінального правопорушення.

«.. оскільки таких даних виявлено не було, то жодні відомості по даному факту до ЄРДР не вносились» – зазначено в офіційній відповіді за підписом начальника Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Василя Птащука, яку отримала журналістка після фізичного ознайомлення з матеріалами справи. Лист із офіційною відповіддю слідчим була надано в той же день.

В довідці, яку було надано заявниці для ознайомлення, вказано, що  охоронці повідомили, «що відповідно до «Правил пропускного режиму до адміністративних приміщень, які перебувають у користуванні Хмельницької міської ради» у разі проведення прес-конференцій, брифінгів тощо, представників ЗМІ зустрічає працівник організаційно-інформаційної роботи та контролю на КПП, та супроводжує їх до місця проведення заходу. Проте Березу А.А. ніхто не зустрічав, а тому пропустити її самостійно працівники охорони не могли». Також охоронці повідомили, що «усі непорозуміння було вирішене та останню пропустили на засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища Хмельницької міської ради».

Водночас, варто зазначити, що відмова в допуску в той період охоронцями обґрунтовувалась не посиланням на порядок, а посиланням виключно на розпорядження Хмельницького міського голови щодо обмеження допускну в приміщення ради будь-яких осіб в період локдауну. До речі, при вході в приміщення міської ради журналістка повідомила охоронців, що прийшла на засідання постійної комісії, відвідування засідання якої не передбачає будь-якого супроводу працівниками органу місцевого самоврядування, та показала посвідчення.

Нагадаємо, що допуск до засідань колегіальних органів передбачається чинним законодавством України та в той момент не обмежувався Постановою КМУ щодо запровадження в Україні локдауну на початку січня. Про ці факти у матеріалах справи жодного слова.

Нагадаємо, що відповідно до статті 25 Закону України «Про інформацію» після пред’явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.

За заявою головної редакторки газети “Кам’янецький часопис “Ключ” (Кам’янець-Подільський, Хмельниччина) Тетяни Шуханової правоохоронці також проводили лише перевірку. У зв’язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР за цим фактом не вносились. В листі, який правоохоронці Кам’янець-Подільського РУП надали регіональній представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі наприкінці лютого, мова також йшла про те, що тоді працівниками ГУНП в Хмельницькій області проводилось службове розслідування щодо правомірності дій працівників Кам’янець-Подільського РУП. На жаль, до цього часу додаткова інформація про результати цієї перевірки ще не була надана.

Водночас керівником сектору захисту інтересів суспільства та держави ГУНП в Хмельницькій області під час зустрічі із регіональною представницею ІМІ в Хмельницькій області було повідомлено, що даний випадок має свої особливості, адже погрози журналістці надходили через Телеграм-канал. Відслідкувати власника чи адміністратора такого каналу наразі досить складно.

Заяву від директорки ТзОВ “Телерадіокомпанія Кам’янець-Подільський” Дорогої І. Б. було знову ж таки розглянуто згідно із Законом України “Про звернення громадян”. Водночас копії матеріалів перевірки була також надано до сектору кадрового забезпечення цього управління для проведення додаткової службової перевірки щодо правомірності дій працівників поліції, які перебували на місці події. На жаль, про результати цієї перевірки отримати додатково інформацію поки не вдалось. Регіональна представниця очікує цю інформацію від керівництва сектору захисту інтересів суспільства та держави ГУНП в Хмельницькій області.

Журналістів хмельницького телеканалу TV7+ не допустили 12 березня на сесію Ярмолинецької об’єднаної територіальної громади (ОТГ). Журналісти прибули на сесію та зіткнулася з тим, що голова громади Андрій Шутяк спочатку спробував скасувати засідання сесії, а потім ініціював перед депутатами голосування на проведення сесійного засідання в закритому режимі. А от вже 30 березня 2021 року Хмельницьке районне управління поліції закрило кримінальне провадження за заявою журналістів телеканалу ТВ7+ щодо недопуску на засідання сесії Ярмолинецької. Водночас адвокат телеканалу TV7+ повідомив ІМІ, що готує скаргу до суду на діяльність слідчого Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області. На момент спілкування із керівником сектору захисту інтересів суспільства та держави ГУНП в Хмельницькій області це провадження ще не було поновлено.

Наразі це єдине звернення журналістів, за перевіркою фактів в якому поліція внесла відомості до ЄРДР. Спочатку внесла, а потім кримінальне провадження закрила.

В чергове нагадуємо, що стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України прямо забороняє проводити будь-які слідчі дії до внесення заяви в ЄРДР і передбачає відповідальність посадових осіб за вчинення дій до моменту такого внесення:

“1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань…”.

Отже, у всіх випадках правоохоронці б спочатку мали зареєструвати кримінальне провадження, а лише потім проводити будь-які слідчі дії.

Підсумовуючи, варто зазначити, що наразі робота правоохоронців із заявами журналістів ведеться досить кволо. Кількість розглянутих заяв від медійників у вигляді звернення може свідчити про те, що правоохоронці наразі не хочуть займатися розслідуваннями таких справ або ж можливо не володіють всією специфікою розслідування подібних фактів. Сподіваємо, що ця практика буде виправлена із появою на обласних рівнях спеціальних підрозділів, в компетенції яких і є питання порушення прав журналістів.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки FreedomHouse