Полонський районний суд визнав винною 29-річну жительку Полонського району у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею166 Кримінального кодексу України – злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки – та призначив їй покарання у виді 3 років позбавлення волі.
«На підставі статей 79 та 76 КК України звільнити (обвинувачену) від відбування призначеного покарання до досягнення її дитиною 2018 року народження, семирічного віку, а саме до 26.04.2025 року, та покласти на обвинувачену такі обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання», – зазначено у вироку суду.
За вироком, 19 вересня минулого року в с. Новоселиця Полонського району місцева жителька, поклавши 8-місячне немовля спати й залишивши двох доньок 2 і 4 років, закрила їх в хаті та пішла з 5-річним сином до місця роботи співмешканця. Це було близько 11.30.
А вже о 15 годині сусіди вибивали в будинку вхідні двері й рятували дітей від вогню, що, за словами пожежників, спалахнув через дитячі пустощі. Двох старших дівчаток, котрі були в коридорі, вдалося вивести із задимленої хати, а наймолодша (була в спальні) від отруєння оксидом вуглецю загинула.
У судовому засіданні жінка свою вину у вчиненні злочину повністю визнала, розкаялась, підтвердила, що пішла за продуктами і до співмешканця, залишивши самих у хаті трьох малолітніх доньок, а дізнавшись про пожежу, одразу прибігла додому.
Призначаючи покарання, суд врахував, що обвинувачена вчинила злочин, який відповідно до статті12 КК України класифікується як нетяжкий, має на утриманні трьох малолітніх дітей віком від двох до п’яти повних років, наразі вагітна, повністю визнала свою вину, щиро розкаялась, що суд визнав обставиною, яка пом’якшує покарання, тією, що обтяжує, – вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
«…суд, максимально враховуючи інтереси дітей, зокрема щодо не розлучення їх з матір’ю, приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченій покарання, необхідного для її виправлення та попередження нових злочинів, не пов’язаного з реальним позбавленням волі, а саме із застосуванням положень ст.79 КК України та з покладенням обов’язків встановлених ст.76 цього ж Кодексу», – резюмує суд.
