Садівник-селекціонер, засновник розсадника «Подільська розкіш» В’ячеслав Францішко з Кам’янця-Подільського вирішив вирощувати цю культуру у саду на згадку про своє дитинство. Але доля обернулася так, що в результаті він зібрав чи не найбільшу колекцію шовковиці у світі – понад 50 сортів, інформує видання «Ягідник».
Займатися садівництвом В’ячеслав Францішко почав у 1980-х роках. Наразі він вирощує великий асортимент плодово-ягідних культур, але у малій кількості – загалом понад 100 їстівних видів культур. Цю колекцію садівник збирав практично все своє життя.
«У радянські часи був досить розвинений напрямок вирощування метеликів-шовкопрядів, тому шовковицею засаджували надзвичайно великі плантації. Для цього висівали сіянці білої шовковиці (Morus alba) – дуже розповсюджений і один з найбільш морозостійких видів. Вона називається білою не через колір ягід, а тому, що кора дерева в молодому віці має світлий відтінок, натомість ягоди мають величезний діапазон кольорової гами, – розповідає садівник-селекціонер. – Тому з дитинства я пам’ятаю дуже багато дерев шовковиці, що росли обабіч доріг, плодами яких ми смакували».
Найбільший недолік шовковиці полягає в тому, що ягоди, які опадають на землю (особливо чорні), дуже забруднюють її, і саме через це в Україні свого часу викорчували багато дерев.
«Тому мені захотілося повернути у сад цю культуру, щоб вона нагадувала мені про дитинство. Але коли доля мене звела з Галиною Бабаєвою з Інституту шовківництва УААН, я дізнався, що видів шовковиці є набагато більше, ніж я знав і бачив. І першу колекцію, яка налічувала близько 20 сортів, я отримав саме від неї», – пригадує В’ячеслав Францішко.
Пізніше колекція садівника поповнилася шовковицею з чорними ягодами виду Morus nigra, яка росте в більш теплому кліматі, зокрема в Туреччині. За словами В’ячеслава Францішка, цей вид уже успішно адаптувався в кліматичних умовах України:
«У ягодах чорної шовковиці цього виду значно більше цукрів, та й їхній розмір набагато більший. Ягоди деяких сортів можуть бути чорні, але водночас не вимащувати язик і губи. А сорт Чорний принц взагалі унікальний: його ягоди зовні чорні, а всередині світлі».
Наступним видом, який почав вивчати В’ячеслав Францішко, була Мacroura, або довгоплідна шовковиця, яка росте в теплому та тропічному кліматі, зокрема в Австралії та на півдні Каліфорнії. Особливість сортів цього виду полягає в тому, що вони плодоносять упродовж року, а розмір їхніх ягід коливається від 4 до 25 сантиметрів у довжину!
На досягнутому садівник не збирається зупинятися. Його колекція буде щоразу поповнюватися новими сортами.
