До суду звернувся житель м. Хмельницького й пояснив, що у травні 2021 року він став власником квартири в обласному центрі, зареєстрував там своє місце проживання, проте вселитися досі не може, бо там мешкає сім’я з двома дітьми.
Як він з`ясував, попередній власник, ПВП «Добробут-СП», передало їм квартиру у тимчасове платне користування, уклавши 1 грудня 2017 року договір оренди на 15 років.
Хмельничанин зазначив, що разом із правом власності на квартиру до нього перейшли всі права та обов`язки наймодавця за цим договором. І оскільки квартира необхідна йому для проживання, він направив орендареві повідомлення про розірвання договору оренди з 17 січня 2022 року. Утім, з помешкання родина досі не виїхала.
Тому чоловік просив суд розірвати договір оренди спірної квартири та усунути йому перешкоди у користуванні житлом шляхом виселення з неї двох дорослих та двох дітей без надання їм іншого житлового приміщення.
Хмельницький міськрайонний суд у позові відмовив.
Власник квартири оскаржив рішення до апеляційного суду: просив його скасувати та задовольнити позов. Сказав, що дотримався процедури розірвання договору оренди квартири, надіслав наймачеві відповідне попередження, тому цей договір розірваний. За його словами, сім’я орендаря забезпечена іншим житлом, тож виселення з квартири не призведе до порушення їхніх житлових прав. А от він іншого житла не має й хоче оселитися зі своєю сім’єю у своїй квартирі.
Суд встановив, що 1 грудня 2017 року тогочасний власник квартири – ПВП «Добробут-СП» уклало договір оренди та передало нинішньому наймачеві, відповідачеві у справі, квартиру у тимчасове платне користування (оренду) строком на 15 років, до 1 грудня 2032 року. Позаяк приміщення потребувало ремонту, сторони домовилися, що орендар зробить його в рахунок оплати за користування. У червні 2018 року вони склали акт про те, що 198 145 грн, витрачені на ремонт, зараховуються як орендна плата на увесь період. Орендар виконує поточні зобов`язання за договором оренди квартири, у тому числі щодо оплати житлово-комунальних послуг.
У травні 2021 року цю квартиру за 461 600 грн на аукціоні купив новий власник, позивач. Окрім цієї, він має ще 2-кімнатну квартиру, але фактично живе у 3-кімнатній квартирі своєї матері, тобто житлом у місті забезпечений.
Тоді як орендар спірної квартири є власником частки однокімнатної квартири у Хмельницькому, але не живе там через неприязні стосунки з іншим співвласником, водночас жінка й малолітні діти житлом у Хмельницькому не забезпечені.
ХАС звернув увагу: новий власник квартири був обізнаний про те, що квартира є предметом чинного договору найму та мав реальну можливість оцінити ризики й обмеження, пов`язані з її придбанням.
«За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для розірвання договору оренди квартири відсутні, а виселення відповідачів разом із дітьми з квартири без надання їм іншого житла, призведе до непропорційного втручання в їх право на повагу до приватного життя та право на житло», – констатував апеляційний суд та відхилив апеляційну скаргу.
