34-річний військовослужбовець з позивним “Хара” з Хмельницького вижив після влучання авіаційної ракети у його бліндаж. Розповідає, від вибуху тимчасово втратив зір. З важкою контузією, численними уламковими пораненнями, наосліп, за допомогою побратима, два кілометри діставався до місця евакуації, інформує Суспільне.
У перший день повномасштабного вторгнення добровольцем пішов до військкомату, розповідає 34-річний військовослужбовець з позивним “Хара”.
“Сьома година вечора, я вже вийшов з військкомату. Десь о 9, 10 я вже зібрав речі й ввечері з речами був у військкоматі. Я виконував функції зв’язку. Ми вивчали радіостанції, підклювали зв’язок, налаштовували моніторинг. А потім я вже перевівся в іншу, бойову роту контрдиверсійної боротьби по знищенню ворожих диверсійно-розвідувальних груп”, — розповідає військовослужбовець.
Військовослужбовець каже, поблизу Бахмуту у полі тримали висоти, аби ворог не міг обійти місто з флангів.
“Ці висоти, що ми тримали, забезпечували те, що Бахмут не можливо було взяти в кільце. Йшли дуже сильні бої. Були ближні бої. Дуже багато “орків” йшли в наступ. Ми не мали змоги навіть копати, тому що нас постійно обстрілювали та постійно підходили”, — згадує чоловік.
Військовослужбовець з позивним “Хара” пригадує, через інтенсивні обстріли під Бахмутом кілька діб не мав змоги навіть поїсти.
“Був такий ґрунт, як глина, яку неможливо було вдовбати. Коли ми приходили на позиції, то перебували від противника на 150 – 200 метрів, який постійно нас накривав. І були такі бої, що я за добу з’їдав один снікерс і два ковтки води. Міномети, виїжджали ще танчики. Якщо ближня дистанція, то мінометами, якщо дальня дистанція, десь потрібно було їм до села дістати, то вони градами. Ну йшли й фосфори, і касети були”, — каже військовослужбовець.
Поранення отримав п`ятого грудня під Бахмутом, розповідає боєць.
“Ми вийшли на позицію — п`ять людей. На саму крайню лінію. Чекали, коли потемніє. По нас стріляли, постійно нас провокували на бій. Літак летів, його не збили хлопці, не попали по ньому. І він зробив таке коло і з іншого боку вистрілив по нас. Десь о 14 годині прилетіла ракета авіаційна”, — каже військовослужбовець.
“Коли вдарила ця ракета, мене підкинуло. Відбило уламком частину носа. Уламок пройшов через шолом. Там також декілька, 2 чи 3 уламки пройшли через шолом, один під лоба. Лопнули дві барабанні перетинки, контузія очей, закрита черепно-мозкова травма. І ще перелом пазухи. В мого товариша контузія і два переломи”, — розповідає боєць.
Боєць з позивним “Хара” каже, пораненим два кілометри йшов до місця евакуації.
“По посадці, яка обстрілювалася, потрібно ще було пораненим пройти. То ми вийшли, але дякувати Богу ніхто не обстрілював”, — каже військовослужбовець.
За словами Вадима, у шпиталі йому видалили уламки з очей. Зір, каже воїн, повністю не відновився донині.
