«Хороший, спокійний, товариський, ввічливий, доброзичливий. Людина без жовчі, — ось так про таких, як він, кажуть. Всього два місяці він пробув на фронті. І ми його втратили назавжди».
21 січня жителі Сатанівської громади прощалися із Сергієм Ціцвірою, інформує Городок.City.
У вісім років став напівсиротою
21 рік тому він восьмирічним хлопчиком стояв над могилою. Раптова смерть батька, якому було лише 36 років, змусила Сергійка в одну мить подорослішати. Він став опорою для своєї сім’ї.
«Сергійко — із багатодітної сім’ї, — розповідає його колишня вчителька Ольга Матуш. — Він був наймолодшим і мав ще дві старших сестрички. Мати працювала на фермі дояркою. Після смерті батька їм допомагали бабуся з дідусем».
Односельчани Сергія пригадують, що після того, як він закінчив дев’ять класів у Бубнівській школі, пішов на навчання у будівельній технікум. Згодом створив сім’ю. Його мати вийшла заміж вдруге та переїхала у сусіднє село Соломна Волочиського району.
«Ми змалку дружили, — пригадує троюрідна сестра загиблого Руслана Мощанець, — приїжджали один до одного у гості. Коли він одружився, то спершу проживав у Сатанові, знімав там квартиру. Та потім переїхав з дружиною до мами у Соломну».
Повістки не чекав
Як розповідають родичі загиблого, на війну Сергій пішов добровольцем, не дочекавшись повістки. 27 жовтня він був призваний на службу в ЗСУ.
Через два з половиною місяці, 13 січня, головний сержант роти вогневої підготовки десантно-штурмового батальйону героїчно загинув у селі Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.
«Але ми не думали, що наші діти будуть гинути, захищаючи свої сім’ї, захищаючи свій рідний край, свою рідну Україну, — сказала під час прощання із Героєм його колишня вчителька Валентина Медведєва. — Ми дякуємо цьому хлопчику за сміливість, мужність, витримку, військову гідність та честь. Він гідно прожив своє коротке життя. Тепер він ближче до Бога, ніж ми усі. Тепер він буде ангелом-охоронцем для своїх дітей, дружини, сестер та рідних. І для всієї України!»
Сергія Ціцвіру поховали 21 січня у селі Липівка Сатанівської громади, що на Хмельниччині, поряд зі своїми бабусею, дідусем та батьком. Йому 6 лютого мало б виповнитися 30 років. Без батька залишилося двоє маленьких донечок.
