22 вересня 1937 року була утворена Хмельницька область, яка на початку створення мала назву Кам’янець-Подільська.
Причини утворення області
Про причини утворення області офіційних пояснень в ті роки не давали, інформують у КЗК “Хмельницький обласний краєзнавчий музей”.
Все відбулось швидко, без обговорень: Постановою Центрального виконавчого комітету СРСР від 22 вересня 1937 року на карті України з’явилося чотири нових області.
Утворили їх шляхом поділу вже існуючих областей: з Харківської виокремили Полтавську, з Київської – Житомирську, з Вінницької – Кам’янець-Подільську, з Одеської – Миколаївську.
Як зазначили у тодішній партійній пресі, держава через такі адміністративно-територіальні зміни прагнула “…ще більше посилити вплив на маси, зміцнити зв’язок з ними, ще краще, оперативніше керувати здійсненням грандіозних планів соціалістичного будівництва“. Але таким поясненням можна обґрунтувати хіба що утворення Полтавської області. Створення інших трьох областей мали «приховану» мету – військово-стратегічну. Адже Одеську, Житомирську та Кам’янець-Подільську області виокремили вздовж державного кордону таким чином, щоб зручно було керувати військами, що розміщувались на їх території, а також налагодити тісну взаємодію партійно-господарської адміністрації та військового керівництва на виконання мілітарних завдань.
Зокрема, у Кам’янець-Подільській області, крім охорони державного кордону, стояло два головних завдання – добудувати оборонну смугу укріплень т.зв. «Лінії Сталіна» вздовж західного кордону та створити плацдарм для майбутнього наступу Червоної армії на сусідні держави, який планували згідно нової концепції радянської воєнної політики. Заглядаючи наперед, бачимо, що все заплановане було виконано у короткі строки: у 1938-39-му – фактично завершили будівництво укріплених районів «Лінії Сталіна», а у вересні 39-го та червні 40-го – з території області Червона армія здійснила «визвольні» походи на Західну Україну та Буковину, наслідком яких стало примусове приєднання цих земель до СРСР.
Скільки ж було районів
Чомусь більшість історичної літератури стверджує, що Кам’янець-Подільська область утворена у складі 36 районів. Але першоджерело – Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року – щодо пунктів стосовно нашої області звучить наступним чином:
“а) Поділити Вінницьку область на Кам’янець-Подільську область с центром у місті Кам’янець-Подільську і Вінницьку з центром в городе Вінниці.
б) Виділити в складі Кам’янець-Подільської області такі міста і райони: м. Кам’янець-Подільськ, м. Шепетівку, м. Проскурів, Берездівський, Славутський, Плужнянський. Заславський, Ляховецький, Старо-Костянтинівський, Полонський, Остропільский, Грицівський, Антонинський, Старо-Синявський, Черноострівський, Волочиський, Базалійський, Красилівський, Теофіпольский, Міхалпольский, Деражнянський, Вовковинецький, Летичівський, Меджибізький, Затонський, Городоцький, Сатанівський, Ярмолинецький, Солобковецький, Смотрицький, Чемеровецький, Старо-Ушицький, Ново-Ушицький, Миньковецький, Дунаєвецький, Орининський”.
Отже, до складу новоствореної області увійшло 33 райони та 3 міста обласного підпорядкування, міським радам яких були підпорядковані навколишні сільради.
Протримався такий поділ лише два роки. 28 червня 1939 року з території, що обслуговувалася Кам’янець-Подільською міською радою, виокремили Довжоцький район; з територій, що підпорядковувались Проскурівській та Шепетівській міським радам, – Проскурівський та Шепетівський райони. Отож, і стало 36 районів. Пройшло три місяці й у жовтні 1939 року був утворений Фельштинський район.
Таким чином, напередодні 1941 року область складалась із 37 районів, займала територію в 20.541 кв. км з населенням 1739576 чоловік, мала 3 міста обласного підпорядкування, 4 міста районного підпорядкування, 9 селищ міського типу, 1022 сільрад.
