У Кам’янець-Подільському успішне енергетичне підприємство, модернізацію якого профінансував ЄБРР, за лічені місяці перетворилось на збиткове. І все це – нібито після приходу нового управляючого Олександра Похилка, у професійному активі якого вже є низка епізодів банкрутства організацій, пише видання «Стопкор».
КП “Міськтепловоденергія” – комунальне підприємство, метою якого є надання послуг теплопостачання, гарячого і холодного водопостачання та водовідведення мешканцям Кам’янця-Подільського на Хмельниччині.
“Декілька років тому обладнання компанії було модернізоване: кошти на підвищення енергозбереження КП “Міськтепловоденергія” виділив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Підприємство є стратегічно важливим об’єктом, що забезпечує життєдіяльність стотисячного міста”, – розповідає журналіст “СтопКору” Кирило Вольний.
Однак наприкінці минулого року довкола КП розпочались незрозумілі рухи. 15 грудня 2021 року, у розпал опалювального сезону, попереднього гендиректора Валерія Гордійчука, який багато років керував підприємством, було звільнено розпорядженням міського голови Михайла Посітка – причому Гордійчук у цей час перебував на лікарняному.
Відомості про призначення Похилка внесли в реєстр 3 січня 2022 року
А вже у переддень нового року, 31 грудня був призначений новий очільник – Олександр Похилко. Причому це кадрове рішення наштовхнулось на обурення працівників підприємства й представників громади, адже Похилко – немісцевий та вже має у професійному “портфоліо” численні випадки банкрутства енергокомпаній.
Чим відомий Олександр Похилко?
Олександр Леонідович Похилко, 1966 року народження, закінчив теплотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту. За фахом – спеціаліст зі стратегічного планування та реалізації проєктів кризового адміністрування. Тривалий час працював на керівних посадах у ТЕЦ та обленерго в різних містах України – Харкові, Сумах, Полтаві, Івано-Франківську та Калуші.
От тільки, як вдалося з’ясувати журналісту-розслідувачу Кирилу Вольному, досвід “антикризового менеджменту” у Похилка – досить специфічний. Адже більшість енергетичних підприємств, які він очолював, з часом або занепадали, або ставали банкрутами й були розпродані за копійки.
Ось лише декілька епізодів з бурхливої трудової біографії Олександра Похилка:
Епізод 1. У період з 2003 по 2010 рік Олександр Похилко працював голови правління з питань економіки та фінансів ВАТ “Сумиобленерго” і був причетний до сумнівних угод з відчуження нерухомого майна “Сумиобленерго”, сума збитків від яких оцінюється в кілька мільйонів гривень. У 2011 році він був засуджений за ч.2 ст.191 КК України – розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. У судових засіданнях власну провину в розтраті майна “Сумиобленерго” визнав повністю.
Епізод 2. Наступне місце роботи пана Похилка – ДП “Зоря-Машпроект”, куди він “зайшов” разом із попереднім шефом – Геннадієм Зайковим у 2011 році. За даними ЗМІ, щорічно з держпідприємства розкрадалося близько 200 млн грн, а широкого застосування набули схеми з укладанням контрактів з “відкатом” не менше 20%. Річний обіг підприємства з приходом тандему Зайков-Похилко з 2010 року постійно зростав, а от чистий прибуток дивним чином – навпаки скорочувався.
Епізод 3. Влітку 2018 року київська компанія “Гарант Енерго М”, яку очолював Олександр Похилко, без відповідного досвіду роботи та без належних ліцензій взяла участь у конкурсі на управління двома ТЕЦ. Конкурс провели з численними порушеннями та компанія, за якою стояли представники “Народного Фронту”, взялася керувати ТЕЦ. Фактично “ефективне управління” цією компанією поставило під загрозу початок опалювального сезону у 2018-2019 роках у місті Новому Роздолі. На підприємстві виникла катастрофічна ситуація з виплатою заробітної плати працівникам ТЕЦ (заборгованість сягала 4-6 місяців). За цей період борги компанії “Гарант Енергія М” перед різними контрагентами сягнула майже мільярда гривень.
Епізод 4. У лютому 2020 року Олександр Похилко був призначений виконуючим обов’язків директора ДП “Калуська ТЕЦ – нова”. А у липні 2021-го його звільнили від виконання обов’язків директора підприємства за грубе порушення – недопущення проведення перевірки аудиторською групою Міністерства енергетики України. Основною причиною для проведення фінансового аудиту на “Калуська ТЕЦ – нова” стало швидке зростання кредиторської заборгованості за час управління Похилком.
За даними слідства, керівники ПАТ “Шахта “Надія” та ДП “Калуська ТЕЦ – нова” уклали свідомо збиткові договори купівлі-продажу вугілля з ТОВ “ВТО “Український національний продукт”. Було встановлено схему із залученням понад 10 підставних фірм-“прокладок”, які нібито поставляли продукцію.
Епізод 5. 28 січня 2021 року міська рада Івано-Франківська з подання мера Марцінківа ухвалила договір про спільну діяльність комунального підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго” зі статутним капіталом 265 млн грн та нещодавно створеного ТОВ “Івано-Франківськтеплоенерго” зі статутним капіталом в 50 тис. грн і кінцевим беніфіціаром Артемом Кирюшиним. Цей епізод прикарпатські ЗМІ назвали “найбільшою крадіжкою в історії громади”. Похилко з жовтня 2021-го по теперішній час є радником директора ТОВ “Івано-Франківськтеплоенерго”.
І, нарешті, епізод 6, який досі триває – КП “Міськтепловоденергія” у Кам’янець-Подільскому. З моменту приходу Похилка до керма минуло лише 9 місяців. Але, за інсайдерською інформацією, підприємство вже загнали у збитки на 19 млн грн.
КП ”Міськтепловоденергія” – підприємство критичної інфраструктури в Кам’янець-Подільському
То чим же мотивоване призначення такого одіозного персонажа на стратегічне міське підприємство?
Знімальна група “СтопКору” вирушила на Хмельниччину, аби взяти коментар у мера Кам’янець-Подільського – Михайла Посітка. І от як він аргументував призначення “фахового” управлінця.
“Дивіться, є закон України “Про місцеве самоврядування”, і він передбачає права та обов’язки міського голови призначати людей”, – заявив Посітко.
Зауважимо, у січні 2022 року меру Кам’янець-Подільського вже доводилося надавати публічні пояснення щодо ситуації з призначенням Похилка міністрові внутрішніх справ, генпрокурору України та керівникам місцевих прокуратур Хмельниччини.
Тоді він стверджував, що “Олександр Леонідович пройшов спецперевірку і поліграф. Він є фаховим антикризовим менеджером, якому неодноразово вдавалося виводити підприємства із кризового стану, покращити їх фінансово-господарську діяльність”.
Утім, останнє твердження, з огляду на все викладене вище, не викликає особливої довіри. Адже йдеться хіба що про “від’ємне покращення”.
