У Хмельницькому у вихідні дні на продуктовому ринку містяни зазвичай роблять тижневі закупи. Весняний ажіотаж з сіллю вже забувся, а іншого не було за цей час. Навіть гречка, яка у нас стала національним маркером споживчого попиту і зараз коштує на ринку 65 гривень за кілограм, самотніми гірками височіє у мішках. Про ціновий діапазон на продукти у Хмельницькому розповіло видання «Проскурів+».
«Це гречка з нового врожаю, — відповідає продавчиня пані Наталя. — Але побачите, коли її всю скуплять посередники, відразу ціну наженуть. Зараз продаємо її з поля, від виробників. Я вже більше 15 років крупи продаю, завжди так. А ось на білу, дієтичну, ціна тримається: 90 гривень за кіло. Але більше беруть звичайну. Купують мало. Люди не мають грошей – не мають за що багато купувати. Беруть, в основному, по кілограму. А буває, приходять бабусі, беруть по 200 грамів круп. Я вже й звикла, та стареньких шкода. Так, як ми торгували на початку весни, коли запаси ще робили, то нині такого немає. Люди зараз, в основному, не запасаються всім підряд, бо не знають, що завтра буде. Не дай, Бог, щось прилетить, куди ті запаси подіти? Доводиться жити сьогоднішнім днем. Поставників поменшало, але основні залишились. Майже все українське. Ми беремо товар вже тут, в Хмельницькому, від оптовиків. Але асортимент зараз менший, бо зі сходу і півдня набагато менше надходить. Люди зараз різні. Багато приходить переселенців, одні від’їжджають, інші приїжджають, але, як і наші люди, великих закупів не роблять. Єдине, що беруть по десять кілограмів, це цукор і борошно».
Які були суботні ціни на популярні крупи? Рис — 60-65 грн, січка булгур — 70, борошно кукурудзяне — 30 грн, цукор — 35, ціна пшеничного борошна першого ґатунку — 16 грн, вищого — 25.
Трохи людніше у відкритому павільйоні, де торгують овочами і фруктами.
Хто б’є вітамінні цінові рекорди? На щастя, не картопля, морква, перець, помідори та інші продукти борщового набору. Бо в нинішній час, коли доводиться економити кожну гривню, без лохини по 550 гривень за кілограм і руколи — трав’янистої салатної зелені по 350 грн за кіло, якось проживемо.
То що ж по чім в осінніх продажах? Хурма — 110, виноград — 70-80, наш, місцевий — від 20 гривень. Солодкий перець — від 40 до 80 гривень, баклажани — від 35-60 до кабачки — 35-50, залежно від якості та свіжості.
Найдешевша картопля — по 8 гривень, найбільше продають до 10 грн за кіло. Стійко тримається капуста — вся по 12 гривень. Найширший асортимент — помідорний. І хоча Херсонщина нині не може постачати томати, як було завжди, виручають західні фермери та закордонні постачальники – 40 гривень. Найдешевші залишки з плантацій, маленькі, наче вишні, по 20 гривень. Є по 28, по 30 і більше. Рекордсмени — турецькі по 80 гривень за кіло і вище. Немає попиту на мандарини по 100 гривень. Та й не дивно: дорого і не сезон.
Які ще продукти стали восени ціновими рекордсменами? Звісно, курячі яйця. За домашні просили по 80-85. Та попит невеликий. Небагато покупців і біля вітрини Мацьковецької птахофабрики, продукція якої завжди популярна через доступні ціни. Нині мацьковецькі яйця — по 60-62 грн.
Рекордсмен серед стратегічних для українців продуктів — сало.
Добірне, “в чотири пальці” — про 350 і більше. Найдешевше, вузеньке, проросле м’ясними прожилками, від 150 гривень. За таку ціну можна купити кілограм добротного м’яса, найвище — по 160. Чому сало вдвічі дорожче за м’ясо?
Продавець, пан Дмитро, давно працює на ринку, пояснює: “М’яса, он бачите, скільки, а сала немає. Бо немає свиней. І не тільки через війну. На базар привозять двадцять свиней, з них тільки дві із салом. Бо м’ясні породи швидше ростуть і набирають вагу, а от сальні довше, треба більше на них і кормів потратити, і часу. То й переводяться сальні породи з року в рік. В основному, люди таких свинок для себе вирощують, годують відповідно. А в останній час люди ще й збідніли. Спочатку карантин, тепер війна, купують геть мало. А ціни на все ви ж бачите? Не встигаєш запам’ятати, яка була сьогодні, завтра — вже вища”.
Дмитро розповідає: якщо раніше за день можна було продати дві свині, то тепер одна продається три, а інколи і більше днів.
