Військова агресія російської федерації та активні бойові дії на значній території України, призвели до зростання суспільного інтересу до розв’язання питання обігу зброї. Так, результати опитування в додатку «ДІЯ» в якому взяло участь понад 1,7 мільйона громадян, і за підсумками якого 59% опитаних вважають, що всі громадяни, які відповідають вимогам закону, можуть мати пістолет та вільно носити його з собою в громадських місцях; 22% — зазначають, що пістолети категорично не повинні бути в обігу серед цивільного населення; 19% — відзначили, що пістолети можуть мати всі громадяни, які відповідають закону, та використовувати їх тільки в тирах чи на стрільбищах, у такому разі носити зброю з собою заборонено.
За інформацією Української асоціації власників зброї, воєнні дії спричинили не лише ріст підтримки легалізації зброї в суспільстві, а і значне зростання попиту на мисливську зброю, в першу чергу нарізну. Водночас експерти припускають також і ріст «чорного ринку» зброї. За оцінками швейцарської організації Small Arms Survey, кількість незареєстрованої зброї в Україні становить 3-6 мільйонів одиниць.
Вже досить тривалий час на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроєкт №5708 від 25.06.2021 року «Про право на цивільну вогнепальну зброю», який покликаний, з одного боку, задовольнити суспільний запит на розв’язання питання легалізації короткоствольної зброї (револьверів та самозарядних пістолетів), а з іншого — зменшити обсяги незаконного обігу зброї.
Введення в дію Закону, навіть у випадку його негайного прийняття, займе досить тривалий час, що пов’язано із необхідністю створення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї та прийняття цілої низки підзаконних нормативно-правових актів. Однак, більш актуальними наразі є питання пов’язані із залученням цивільних осіб до боротьби з ворогом, в тому числі й спрощення процедури отримання дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї.
З огляду на актуальність питання, з моменту вторгнення країни-агресора, було прийнято ряд важливих нормативно-правових актів щодо регулювання відповідних правовідносин.
3 березня 2022 року було прийнято Закон України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», ключовими положеннями якого є надання права громадянам України у період дії воєнного стану брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї або застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.
Окремо потрібно зазначити положення ст. 5 Закону згідно з яким, цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, оскільки це є прямим відображенням бажання українського народу добровільно, та зі зброєю в руках боронити суверенітет та територіальну цілісність держави.
З метою застосування вказаного вище Закону 07 березня 2022 року Наказом Міністерства внутрішніх справ України №175 було затверджено «Порядок видачі вогнепальної зброї та боєприпасів до неї цивільним особам, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав». Згідно з Наказом вогнепальна зброя і боєприпаси до неї можуть бути за наявності видані цивільним особам, які бажають брати участь у відсічі збройної агресії, відповідають вимогам, визначеним цим порядком.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку, рішення про видачу зброї та боєприпасів до неї приймаються керівниками уповноважених органів в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів, на підставі особисто поданої цивільною особою письмової заяви про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї.
Водночас на цивільну особу, яка має намір отримати будь-який вид зброї також розповсюджується «Порядок застосування зброї й бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 828 від 10 жовтня 2018 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 448 від 15 квітня 2022 року було затверджено «Порядок застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану». У вищезгаданому Порядку зазначено, що цивільні особи, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України, під час застосування вогнепальної зброї повинні керуватися принципами, що ґрунтуються на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права. Така норма є свідченням того, що Україна навіть у найважчих умовах, дотримується своїх міжнародних зобов’язань. До того ж визначено вичерпний перелік випадків, коли застосування зброї цивільними особами є правомірним.
Так, відповідно до п. 4 Постанови під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану цивільні особи мають право застосовувати вогнепальну зброю для:
- Відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об’єкти, що охороняються;
- Запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії;
- Звільнення захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
- Знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
- Захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об’єктів від нападу;
- Запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
- Припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
- Припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;
- Відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров’ю.
Також варто зазначити важливий момент, що рішення про застосування зброї у перелічених вище випадках приймається цивільними особами з урахуванням обставини у взаємодії з відповідним командиром з’єднання, військової частини й підрозділу Збройних Сил. В той самий час особа може самостійно приймати рішення про застосування зброї для індивідуальної самооборони або захисту життя і здоров’я інших осіб, але відповідно до п. 6 Порядку на особу покладається обов’язок повідомити про це відповідному командиру з’єднання, військової частини й підрозділу Збройних Сил та/або правоохоронного органу.
Водночас вищезазначений п. 6 Порядку не передбачає відповідальності за неподання такого повідомлення, а тому, за відсутності додаткового законодавчого регулювання, можна зробити висновок про те, що у такому випадку мають бути застосовані положення ст. 36 Кримінального кодексу України, що регулюють питання необхідної оборони, зокрема ч. 5 цієї статті, відповідно до якої не є перевищенням меж необхідної оборони та не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Процедура отримання дозволу на придбання мисливської зброї в Україні регулюється «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної та вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 серпня 1998 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 1 березня 2022 року «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану» було спрощено порядок реєстрації мисливської зброї.
Це надзвичайно важливий крок, оскільки, якщо згадану на початку цієї статті короткоствольну зброю (револьвери та самозарядні пістолети), слід перш за все розглядати як засіб індивідуального захисту, та один зі способів поліпшення криміногенної обставини й боротьби із загально кримінальною злочинністю, то мисливську зброю, враховуючи її характеристики, можна використовувати, і воєнізованими формуваннями, для виконання окремих тактичних завдань. Особливо враховуючи, що до нарізної мисливської зброї відносяться, до прикладу, цивільні версії штурмових гвинтівок (зокрема на базі різних версій радянського автомата Калашникова чи американської системи AR15, що надалі стала основою для штурмових гвинтівок М16 та М4, які наразі перебувають на озброєнні армії США). Їхньою базовою відмінністю від їх бойових версій є лише відсутність можливості ведення вогню в автоматичному режимі. До нарізної мисливської зброї також відносяться і гвинтівки, які за умови комплектування їх якісними прицільними засобами, не поступаються за бойовими якостями снайперським гвинтівкам, які перебувають на озброєнні армії.
Правом на придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї — 25-річного віку.
Відповідно до чинного порядку особа подає до органів поліції:
- письмову заяву про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї;
- копію документа, що посвідчує особу;
- за наявності – копію військового квитка, посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби чи іншого правоохоронного органу, або посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку.
При цьому деяке занепокоєння викликає відсутність обов’язку подавати разом із заявою медичну довідку, оскільки таким чином, доступ до зброї може отримати неврівноважена людина чи особа з психічними розладами.
Під час війни дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї оформляються за відсутності таких обставин:
- притягнення двічі чи більше разів протягом року до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173, 174, 190, 191, 193, 194, 195 130 КУпАП;
- притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за ч.ч. 2, 3 ст. 130, ст.ст. 44, 173-2 КУпАП;
- наявність інформації про повідомлення особі про підозру;
- наявність непогашеної або незнятої судимості за тяжкий або особливо тяжкий злочин;
- протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.
Таким чином, право на отримання дозволу на зброю також набули особи, які мають непогашену чи незняту судимість за вчинення злочину невеликої чи середньої тяжкості. Раніше чинний порядок передбачав, що за наявності непогашеної або незнятої судимості органи поліції не мали права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної й травматичної зброї, при цьому йшлося саме про відсутність судимості. Проте чинний порядок передбачає заборону видачі дозволу на зброю особі, за непогашеної або незнятої судимості лише за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Необхідно зауважити, що попри значне спрощення дозвільної процедури, особа все ще зобов’язана подавати дві заяви: спочатку на придбання, а потім – на зберігання та носіння зброї, при цьому термін видачі дозволу не повинен перевищувати два дні.
Крім того, до війни строк дії дозволу на зброю становив три роки, а Наказ Міністерства внутрішніх справ України №170, не передбачає чітких термінів та визначає що дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї підрозділами поліції видається на строк дії правового режиму воєнного стану, а отримана у визначеному цим наказом порядку вогнепальна зброя не пізніше десяти днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні може бути оформлена в загальному порядку, або реалізована.
Наразі Наказом Міністерства внутрішніх справ України №195 від 18 березня 2022 року продовжено строк дії дозволів у сфері обігу зброї на період до десяти днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.
Підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновок, що у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації в суспільстві змінилось відношення до особистої зброї самооборони, і тепер він сприймається в першу чергу, як інструмент захисту, а не як потенційна загроза. Лібералізація законодавства, що регулює обіг зброї, є логічним кроком в напрямку задоволення нинішнього суспільного запиту, крім того, громадяни отримують можливість реалізувати положення ст. 27 Конституції України, згідно з яким кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.