Як Кам’янець-Подільський замок підбирає ключик до економічного замка

Замки, фортеці, палаци – ще кілька століть тому вони були осередками економічного, політичного та культурного життя в Україні. Проте з часом історія змістила акценти і ошатні споруди опинились осторонь основних життєвих магістралей.

Напівзруйновані, оточені чужорідними спорудами та людьми, які часто не сприймають історію та культуру як цінність – такими замки України постали у ХХІ столітті.

Не виключення і замки Поділля – безцінна культурна спадщина регіону, яка ввібрала у себе європейський контекст багатьох століть. Династія Гедиміновічів, князі Коріатовичі та Острозькі, шляхетський рід Потоцьких та Хоєцьких – ця спільна для багатьох народів Європи історія,  сконцентрована та переосмислена у замкових мурах та палацових стінах, краще за всі політичні лозунги визначає місце України у великій європейській родині.

Але багато років поспіль цим спорудам намагались «закрити рот», їх велич дратувала, наштовхувала на зайві роздуми. Розібрати стіну середньовічного замку, щоб збудувати сарай чи курник – реалії, в яких існували ці дивом вцілілі споруди в часи гонитви за світлим радянським майбуттям.

Руїни замку у селі Сутківці

Руїни замку у селі Сутківці

Сьогодні, коли українці остаточно обрали європейський шлях, саме час переоцінити не лише економічні та соціальні питання, але й своє ставлення до історичної спадщини, самобутньої в її різноманітті та суперечностях. Зокрема, ми маємо зрозуміти, що замки та палаци – це не тягар, в який потрібно лише вкладати кошти, а ключ до економічного розвитку регіону.

І перший матеріал присвячено Кам’янець-Подільському замку.

Кам’янець-Подільський замок – європейський досвід

3

Яким чином Угода про асоціацію між Україною та ЄС пов’язана із замком, запитаєте ви?

Так, документ має перш за все політичне та економічне спрямування, але окрім цього він є основним інструментом зближення України з ЄС та сприяє  дотриманню спільних європейських цінностей, зокрема у сфері культури та збереження історичної спадщини. Тож не дивно, що в Угоді питанням культури присвячена окрема глава.

Сторони Угоди зобов’язуються співпрацювати у наступних сферах:

  • Культурні обміни і мобільність митців.
  • Міжкультурний діалог.
  • Розвиток культурного розмаїття.
  • Збереження культурної та історичної спадщини.
  • Розвиток культурних індустрій.

Крім цього, Європейський союз реалізує в Україні цілий ряд програм, що мають на меті підтримувати розвиток культури, зокрема «Східне партнерство. Культура» (2011-2015), «Східне Партнерство: Культура і креативність» (2015-2018), «Culture Bridges», «Креативна Європа», «Horizon 2020».

Очевидно, що фінансування ЄС освітніх проектів, програм обміну та надання коштів у вигляді грантів є важливою складовою в процесі збереження культурної спадщини, проте Україні варто акумулювати й власні ресурси ( перший крок – створення Українського культурного фонду) та зосередити увагу на важливості збереження історичних об’єктів, створенні дієвої законодавчої бази, яка, зокрема, дасть змогу в повній мірі реалізувати інвестиційний потенціал пам’яток.

4

Нагадаємо також, що 2018 рік оголошено роком культурної спадщини у Європі.

Європейський досвід у ставленні до культурної та історичної спадщини відкриває для нас нові перспективи та можливості, – розповідає Олександр Заремба, директор Кам’янець-Подільського державного музею-заповідника, до складу якого входить Кам’янець-Подільський замок.

Олександра Зарембу, або Алекса Гайдука, добре знають в Україні та за кордоном як реконструктора подій 17 століття та доби УНР. Учасник багатьох європейських фестивалів військово-історичної реконструкції, Олександр мав змогу неодноразово пересвідчитись, наскільки відповідально у Європі ставляться до культурної та історичної спадщини, зокрема й до замків.

Мені довелось побувати у багатьох замках та музеях Європи, рівень яких дуже високий. Навіть якщо говорити про музеї у сусідній Польщі, потрібно розуміти, що мова йде про передовий європейський досвід, – зазначає Олександр.

Зокрема, у музеях Гданська – міста, з яким Кам’янець-Подільський музей-заповідник налагоджує співпрацю, –  вже багато років активно використовують інтерактивні засоби, експозиції тут оснащені сучасними електронними стендами та панелями.

Поки що обережно, але з великою надією адміністрація музею у Кам’янці-Подільському говорить про можливість обміну експозиціями з музеєм Гданська.

Також у Кам’янці-Подільському планується реекспозиція археологічного відділу. В цьому аспекті корисним виявився досвід музеїв археології у Люблені та Кракові:  сучасна манера подачі інформації – те, чого б хотілось досягнути і у Кам’янці-Подільському.

Ще один музей археології у Біскупинах – стародавньому городищі лужицької культури, розташованому у Польщі, вразив кількістю атракцій, які дозволяють туристам поринути у бронзову добу. Тут можна спробувати себе у ролі лужицького мисливця, дроворуба або прядильниці. Вас навчать кувати наконечники для стріл, варити поливку –  пшоняну кашу з салом, в’язати конопляні мотузки і вміло вправлятися зі списом.

Щось подібне ми робимо під час фестивалю «Історичний пікнік», який проходить у замку, тільки у нас інша доба та дещо інші масштаби, – зазначає Олександр Заремба.

5

Під час цьогорічного фестивалю «Історичний пікнік» у Кам’янці-Подільському, який проходив з 30 квітня по 1 травня, туристи та кам’янчани мали змогу навчитись пекти хліб за рецептами 17 століття, дізнатись, як оброблявся кремінь і ткали тканину. На фестивалі працювала похідна кузня та гончарна майстерня. Діти мали змогу провести «археологічні розкопки», знайти шматочки посуду або ж виліпити власне горнятко та розписати його оригінальними фарбами.

6

Потішив 2018 рік й  результатами спільного українсько-литовського проекту, реалізованого в Кам’янець-Подільському замку. Наприкінці квітня тут відкрилась експозиція «Народи, об’єднані історією: Коріатовичі на Поділлі». Виставка була підготовлена в рамках проекту Інституту історії Литви, Інституту історії України НАН України та Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Кошти на його реалізацію надано урядом Литовської Республіки, компанією АТ «Kauno tiltai» та громадською організацією «Форум діалогу та співробітництва імені Єжи Ґедройця».

Еvent tourism – один  із рушіїв розвитку туризму

Фестивалі військово-історичної реконструкції – один з рушіїв розвитку туризму в Європі. З 2005 року подібні фести проводяться і у Кам’янці-Подільському. Військовій справі 17 століття був присвячений фестиваль «Терра Героїка», сьогодні в замку проходить фестиваль «Schola militaria», а от побут тих часів намагаються відтворити в рамках вищезгаданого фестивалю «Історичний пікнік».

Подіям початку ХХ століття присвячений ще один фестиваль «Остання столиця УНР».

7

Цікавим для Кам’янця-Подільського є досвід проведення фестивалю «Облога Гролле» (Slag om Grolle) у Нідерландах, в якому кам’янчани брали участь у 2017 році. Чудовий приклад перетворення маленького міста на великий туристичний центр, де кожен мешканець задіяний у створені самобутньої атмосфери заходу.

«Гролле» починався восени 2005 року, коли ми проводили першу «Терра Героїку». У роки існування «Терри» – наші заходи практично розвивались паралельно – «нога в ногу»: майже однаково збільшувалася кількість учасників та туристів. Після 2009 року у нас з різних причин припинилося проведення «Терра Героїки», вони ж продовжили розвиватися у даному напрямку, – розповідає Олександр Заремба.

8

Остання «Терра Героїка» у 2009 році

 

На час фестивалю 10-тисячне місто Грунло збирає від 1500 до 2000 учасників з 16-17 країн світу. Окрім того, з-понад 10 країн приїжджають представники сфери торгівлі в автентичному стилі. Загалом, за оцінками організаторів, за три дні фестиваль у 2017 році відвідали близько 60 тисяч людей, які залишили у бюджеті міста понад 2 мільйони євро.

З огляду на європейський досвід, у заповіднику також хочуть залучати до проведення «івентів» більше волонтерів, громадських організацій та проводити дійство так, щоб воно було цікавим якомога ширшому колу відвідувачів.

Хотілося б, щоб наші заходи не були розраховані лише на туристів, а з часом стали своєрідним проявом місцевого патріотизму. А це, мабуть, найцінніше: побачити, як в маленькому місті відносно невелика кількість мешканців змінює власну громаду, урізноманітнює сіру буденність, – резюмує пан Олександр.

Ще один плюс участі у подібних фестивалях – налагодження зв’язків із учасниками з Іспанії, Німеччини, Франції, Шотландії, Італії, яких планують запрошувати на фестивалі в Кам’янець-Подільський. Адже іноземні учасники – не лише статус фестивалю, а й реклама міста за кордоном.

Фестиваль Slag om Grolle

Фестиваль Slag om Grolle

На чому заробляє музей?

В українських реаліях більшість проектів зупиняється на етапі пошуку фінансування.

Якщо говорити про фестивалі, з кожним роком запрошувати реконструкторів до Кам’янця-Подільського стає все важче. Бюджет таких заходів у нас дуже обмежений. Якщо в Європі гарний фестиваль – це бюджет у мільйон доларів, то у нас – тисяча доларів у кращому випадку.

Грантові програми для Кам’янець-Подільського музею-заповідника залишаються terra incognita.

Для цього потрібні громадські організації, яким значно легше отримати грант, ніж комунальному підприємству, яким є музей-заповідник, – переконаний директор музею.

Хоча, до слова, сусідня Хотинська фортеця, яка знаходиться у підпорядкування Мінкульту, кілька років тому отримала кошти на ремонтно-реставраційні роботи у розмірі € 702 тис. у рамках проекту «Розробка інтегрального туристичного продукту для розвитку культурного туризму на Буковині». Це проект транскордонного співробітництва за програмою TACIS CBC «Україна – Румунія», котрий реалізувався за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Кам’янець-Подільський замок претендувати на участь у транскордонних програмах не може. Тож поки тривають пошуку партнерів серед громадських організацій, у музеї руки не опускають.

9

У 2017 році Кам’янець-Подільський музей-заповідник отримав 7,2 млн грн. доходу, з бюджету міської ради на діяльність закладу виділили ще 4,1 млн. грн.

У жодній країні музеї не заробляють самі на себе. Британські музеї заробляють 10% від свого утримання. В Америці музеї більш заточені на отримання прибутку, тому заробляють близько 40% від свого утримання, – запевняє Олександр Заремба. – В утриманні музеїв та замків повинна, у першу чергу, бути зацікавлена держава.

Вхідні квитки – левова частка доходів музею. Крім цього, є низка платних послуг: екскурсії, реєстрація шлюбу за 24 години на об’єктах музею, різноманітні квести та майстер-класи для дітей і дорослих, вечірні шоу-програми у Старому замку.

Реалізація друкованої та сувенірної продукції безпосередньо музеєм – ще одне джерело надходжень.

10

Два приміщення музею знаходяться в оренді: одне у Старому замку, де продають сувеніри, інше – у Ратуші – тут розташувався ресторан, який, зокрема, за рахунок орендної плати зробив у приміщенні ремонт.

Частину коштів музей отримує від платного проїзду територією заповідника. Тут цікавий момент. Коли планували запровадити платний проїзд, анонсували, що ці кошти підуть на розвиток музею. По факту ж заклад отримував менше 20% від суми, сплаченої автомобілістами. Решта витрачалась на утримання комунальної фірми, яка контролює платний проїзд, податки та загальний бюджет міста.  За минулий рік музей отримав від платного проїзду лише близько 200 тисяч гривень, при тому що кожного місяця власники автомобілів сплачують близько 150–200 тисяч гривень.

Щоправда, після обвалу частини муру замку, у квітні цього року на сесії міської ради було піднято питання про збільшення відсотку, який отримуватиме музей.

Вартість протиаварійних робіт чи реставрації – для музею суми непідйомні

Новина про те, що у січні 2018 року обвалилась лицьова кладка північного муру замку, швидко облетіла не тільки Україну, але й сусідні європейські країни. Лише вартість виготовлення проектно-кошторисної документації  обійшлась музею у 265 тисяч гривень, а відновлення кладки, за попередніми оцінками, потягне ще на мільйон гривень.

11

У Кам’янець-Подільському замку існує чимало мін сповільненої дії, які починають «вибухати». Не сьогодні-завтра обвали можуть і будуть повторюватись, якщо не почати займатись цією проблемою комплексно.

80 відсотків проблем, які ми маємо, – це результати  фрагментарних, позбавлених комплексного підходу реставраційних і консерваційних робіт останніх 50 років, – переконаний Олександр Заремба. – Перебуваючи у Гданську, я мав змогу побачити наскільки фахово поляки підходять до питань реставрації замку. Нам є чому повчитись і в цьому аспекті.

Депутатською комісією міської ради попередньо пораховано, що програма ліквідації аварійного стану ділянок на 5 років «потягне» на 50 мільйонів гривень.

І це тільки на аварійні ділянки. Щоб не впало. Про реконструкцію тут мова навіть не йде, – зауважує Олександр Заремба.

Директор музею переконаний, що необхідно обрати одну установу, репутація якої не викликає сумнівів, і звернутись до них з проханням розробити комплексне бачення реставраційних робіт Кам’янець-Подільського замку.

Попередньо, у ролі такої установи у Кам’янці-Подільському розглядають державне підприємство інститут «Укрпроектреставрація», яке, зокрема, займається розробкою ДБН в Україні та задіяне в реставрації понад 1500 об’єктів.

Спільне благо розуміють не всі

Екскурсоводи, представники туристичних фірм Кам’янця-Подільського, майстри, перевізники, власники крамниць – усіх цих людей забезпечує роботою Старий замок і туристи, які його відвідують.

Я вже 7 років працюю гончарем у Старій фортеці, – розповідає Олег Храпан. – Для мене гончарство перетворилось на справу життя. Туристи із задоволенням працюють з глиною, виготовляють різноманітні вироби. Згодом виготовлені власноруч горнятка чи тарілки я надсилаю туристам поштою.

 

Також у фортеці регулярно проходять майстер-класи з гончарства.

Потрібен посуд для шинка по-сусідству – звертаються до Олега: і гарно, і автентично. У його гончарні завжди людно, й водночас затишно. Тут раді і дорослим, і малечі.

Гончар зізнається, що йому подобається працювати з людьми. Його дружина розписує глиняний посуд, тож гончарство стало для цієї родини сімейною справою.

12

Олег не тільки вправно працює з глиною, але й гарно вправляється зі зброєю, тож часто бере участь у фестивалях реконструкторів. Замок подарував йому не просто роботу, а улюблену справу, яка приносить задоволення.

Попри те, що наявність замка у місті сприяє розвитку туристичної інфраструктури, а знакові фестивалі приваблюють кожного року тисячі туристів, для промоції міста, популяризації його туристичних принад, вдосконалення індустрії гостинності потрібна спільна робота влади, бізнесу, громади.

На жаль,  у частини підприємців, що працюють у цій галузі, розуміння того, що тільки партнерська діяльність  веде до сталого розвитку туризму,  відсутнє. Прокидається воно лише у період з лютого по квітень, коли туристів у Кам’янці-Подільському значно меншає.

Про це розповідає директор департаменту гуманітарної політики міської ради Альона Кузема.

З 95-ти закладів, які поселяють людей в Кам’янці-Подільському, лише 22 платять туристичний збір, який становить 1% від вартості проживання. Контролювати їх місто не має права, тому й трапляється, що величезний готель сплачує за рік 79 гривень туристичного збору. Виходить, що за рік він заробив лише 7 900 грн. І це при вартості номерів у 500-600 гривень. На жаль, важелів вплинути на це майже немає.

Згадують підприємці про необхідність вкладати кошти у розвиток туризму лише з лютого по квітень, коли туристів у місті обмаль.

Фактори, що стримують розвиток

По-справжньому розкритись «перлині на камені» не дає й застаріла логістична система. Дістатись до Кам’янця-Подільського зі сходу України чи із заходу практично нереально. Єдине залізничне сполучення – Київ–Кам’янець-Подільський, Київ–Чернівці із зупинкою у Кам’янці-Подільському. Листи з цього приводу на адресу керівництва області та держави залишаються без відповіді.

Кам’янець залюбки відвідують поляки, є й туристи з Німеччини, Нідерландів, Франції, багатьох інших країн. Але кількість іноземних туристів могла бути значно більшою, якби міжнародній промоції туристичних об’єктів України на рівні держави приділяли більше уваги. Та все ж, віримо у прогрес, – переконана Альона Кузема.

13

У наступній частині дослідження ми дізнаємося наскільки успішно туристичний потенціал використовують у могутньому  Меджибізькому замку, одному із найдавніших в Україні оборонних храмів у селі Сутківці, унікальному палацово-парковому ансамблі «Самчики» та замку князів Острозьких у Старокостянтинові.

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Loading...
Теги: 
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Дмитро Шеремета

Дмитро Шеремета

Журналіст
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.