Про перейменування вулиць у Хмельницькому

Перейменування вулиць – це мабуть одна із найбільш швидких та доступних для будь-якої нової влади форм громадської реформаційної активності. Адже здається немає нічого простішого, як встановити “історичну справедливість” шляхом увіковічення більш заслужених та передання у забуття менш заслужених.

Одразу скажу, що я, як патріот свого рідного міста, теж вважаю, що окремі із вулиць вже давно потребують зміни власної топоніміки. Однак, хотілося б, щоб особи, які будуть причетні до перейменування, врахували деякі особливості:

1. Перейменування вулиць – це складна та марудна процедура, яка повинна відбуватись у повній відповідності до чинного законодавства та з проведенням відповідних громадських обговорень, особливо серед мешканців топонімічних об’єктів, які будуть змінюватись. Цим нехтувати не слід, враховуючи доволі стислі терміни проведення цього процесу.

2. Треба визначити економічну складову, тобто “ціну перейменування” і не вірте ніколи тому, що вам говоритимуть, що це нічого не вартує. Треба чітко прорахувати, скільки вартуватиме:
– внесення змін у друковану та електронну картографічну продукцію;
– зміна установчих документів юридичних осіб;
– зміна печаток, штампів, фірмових бланків документів, рекламної продукції тощо.
– переоформлення правовстановлюючих документів для власників об’єктів права власності, що знаходяться на цих вулицях, провулках тощо (адже для окремих домогосподарств та юридичних осіб – це необхідно);
– зміна дорожніх знаків та набудинкових табличок (до речі, я б одразу замовив якийсь єдиний “хмельницький стиль” таких будинкових табличок, щоб було однаково по усьому місту);
– зміна туристичних знаків та вказівників, пам’ятних дошок тощо;
– внесення змін щодо державної реєстрації до паспортів громадянина України (для деяких категорій осіб);
– внесення змін до реєстру виборців;
– внесення змін до поштових індексів та корегування роботи поштових відділень тощо.
Зрозуміло, що переважна більшість вказаних змін ляже на плечі місцевого бюджету. Однак, як видно, і фізичні та юридичні особи також будуть нести некомпенсовані витрати. Тому треба було б чесно та відкрито здійснити моніторинг цих витрат та повідомити осіб, яких вони стосуються.

3. На мою думку, попри важливість увіковічування імен окремих політичних та культурних діячів, я б пропонував переважну більшість перейменувань здійснити з огляду на їх історичну, або політично-нейтральну назву (наприклад, Березова, Шовковична, Медова, Квіткова тощо). Перевага такого підходу у тому, що суттєво знижується ризик перманентного перейменування вулиць у разі чергової “революційної доцільності”. Прикладом цього є топонімічний підхід, який притаманний багатьом цивілізованим країнам, які формують логіку містобудови за принйипом “горизонтально – вулиці, вертикально – авенью”. Імені дають лише історичним постаттям, щодо яких немає сумніву та громадянського розколу. І тому доволі легко орієнтуватись у такому місті, коли тобі говорять: “зустрічаємось на розі 4 стріт та 2 авенью”, замість звичного: “ну це на вулиці такій-то, яка була така-то, а зараз така-то”. Тому щиро сподіваюсь, що пріоритетом топонімічних змін буде зручність для громадян, а не чиїсь політичні чи інші уподобання.

І саме головне. Зміна вулиць – річ важлива та необхідна. Але ми повинні зрозуміти одне, що яке б гарне найменування не мала вулиця, однак у разі її хаотичної забудови, неприбраного сміття (снігу), відсутності шляхового покриття – все це немає жодного сенсу.

Тому наснаги та розуму! З Богом.

Оригінал

Loading...
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Руслан Стефанчук

Руслан Стефанчук

Професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 4

  1. Всем насрать на людей.Спросите кто хочет и ли не хочет то,чего вами придумало?

  2. Вулиця Квітки Цісак має бути. Гарно!

  3. Позабирати вулиці імені героів краіни агресора рашки. Так можна поназивати вулиці імені письменників Чехіі або Німеччини. Чом би ні.

  4. Вмкреслювати з історії міста воєначальника Павла Рибалка – неповага до історії Проскурова. Його армія визволяла місто безпосередньо. Дивно, чому у нас немає вулиці командира дивізії Музикіна, який вів бої не тільки на підступах до міста через Давидковецький виступ, а й у Проскурові. А різних там Васяніних, котрих і на Росії не шанують – справді сліди викреслити.
    Інша справа – чому так раптово, десятками перейменовувати вулиці? Це ж штучно створюється ситуація, коли ми, жителі міста, раптово опиняємося в місті чужому. Давайте хоч по десять на рік. Куди поспішає керівництво міста? Команду ж обрали на п’ять років. За цей час і встигнеться поперейменовувати і, дай Боже, поназивати нові вулиці

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.