Невідомі вибори з багатьма відомими

На низькому старті мерських виборів: Віктор Коліщак, Іван Гладуняк, Олег Лукашук, Олександр Симчишин, Дмитро Беспалов, Валерій Кольгофер, Сергій Мандзій та багато інших. Цьогорічні вибори міського голови Хмельницького обіцяють стати захоплюючим та непередбачуваними. На відміну від попередніх виборів, для перемоги може вистачити і 20% підтримки виборців.

Перед тим, як оцінити шанси потенційних претендентів на крісло мера, варто відзначити три ключових фактори, котрі впливають на розстановку сил:
1) Партії-лідери рейтингів. Політична сила із найбільшим рейтингом у регіоні (дані досліджень низки авторитетних компаній) «Солідарність»- Блок Петра Порошенка не має зараз готового кандидата в мери. Може буде зроблена ставка на когось маловідомого зі своїх лав або підтримка вже відомого політика, котрій поповнить лави партії.
При рівних шансах кандидатів, позиція БПП гратиме визначальну роль.
Відсутній поки реальний кандидат і у рейтингової «Самопомочі». У Хмельницькому ця партія залишається «мильною бульбашкою» надутою іміджем Львова. Хто її представляє у місті залишається, мабуть, загадкою і для самих членів партії.
Інші партії значно втратили позиції з часу парламентських виборів. Їм ще самим потрібно буде закріпитися у місцевій політиці, не кажучи вже про серйозну гру на мерських перегонах.
2) Ставка Олександра Гереги
. Амбіції мільярдера на місцевих виборах дуже серйозні. Свій похід за контролем над Поділлям він вдало розпочав на парламентських виборах і найближчі місцеві вибори стануть визначальними.
Серйозні фінансові ресурси та непогані відносини із оточенням Президента роблять його вплив на мерські вибори дуже вагомим.
3) Позиція екс-мера Сергія Мельника. Пішовши у парламент, він так і не зумів підготувати надійну зміну. Хоча рівень підтримки дозволяв це зробити. В результаті з генерала у міськраді (керував більшість на основі «Батьківщини») став рядовим у найбільшій парламентській фракції (Блок Петра Порошенка). Тепер доводиться завойовувати позиції у президентській силі.
Ставка Мельника матиме важливе значення та необов’язково визначальне.
Реальною є ситуація, коли усі ці три вищезазначені фактори зіллються в один. Тоді така компромісна фігура стає автоматичним лідером перегонів. Проте, до виборів більше півроку і все може швидко змінитися. Свої корективи внесе ситуація на фронті та в економіці. А це напряму відіб’ється на розстановку політичних сил та хід місцевих виборчих кампаній.
Тепер спробуємо розібратися «who is who» серед ймовірних кандидатів. До умовного першого ешелону автор записав тих кандидатів, хто уже окреслив свою участь та/або є «на слуху» у виборців. Відразу зазначу, претенденти розміщені за алфавітом.

Дмитро Беспалов. «Фронтовик» Беспалов по серйозному з’явився у хмельницькій політиці в 2012-му році. Тоді на скандальному 188-му окрузі він зайняв третє місце (до речі, це єдиний тоді округ в країні, де перші два місця дісталося самовисуванцям). Програв Беспалов Лабазюку і Коліщаку і в 2014-му. Проте, він двічі переміг безпосередньо у місті Хмельницькому. Саме це і дає підстави розглядати Беспалова серед реальних претендентів. Виборці уже добре знають цього кандидата і «звикли» голосувати за нього.
Проте, об’єктивно він переміг в унісон із політичною силою, котру представляв. У 2012-му – Об’єднана Опозиція «Батьківщина», а минулого року – «Народний фронт». Тепер рідна партія Беспалова терпить рейтингове фіаско. То ж, чи по силам йому зіграти власну політичну гру без «партійного локомотива» або влитися в ряди лідерів перегонів і залежать мерські шанси. Поки серйозної осібної позиції з його боку непомітно.

Іван Гладуняк. Покинувши «Батьківщину», він втратив сьогодні та отримав шанс на завтра. Давній соратник екс-мера Сергія Мельника є важковаговиком хмельницької політики. Гладуняк, багато років займавши посаду мера Нетішина, будучи головою ОДА та Облради, здатен «грати в довгу».
Зараз ключовим завданням для Мельника та Гладуняка є віднайти себе в президентській партії. Якщо Гладуняку вдасться отримати парасольку «Солідарності»-БПП, то шанси на перемогу у нього дуже хороші. Коли ж йому доведеться йти самостійно, то виникає ціла низка загроз. Не маючи підтримки потужної політичної сили, його рейтинг буде дуже вразливим від критики колишніх соратників по «Батьківщині», з якої його виключили «за результатами роботи люстраційного комітету партійної організації».

Віктор Коліщак. Схоже Віктору Коліщаку до снаги вкотре поборотися за перемогу на вільних виборах. Очевидно, його не лякає загроза увійти в книгу рекордів за кількістю поразок. Зараз оточення Коліщака вкотре переконує того йти на вибори. Мовляв, виборці цього разу нарешті таки оцінять потуги політика.
Насправді бізнесмену-політику Коліщаку вдалося практично неможливе. Пропрацювавши не один рік головою РДА при Януковичі, він отримав мандат довіри від Блоку Петра Порошенка на останніх парламентських виборах. Щоправда, для нього це завершилося черговим фіаско (2-ге місце із колосальним відривом від переможця). То ж, навряд президентська партія вдруге поставить на Коліщака. Рятівною «політичною соломинкою» для Коліщака цього разу може стати «Самопоміч», де його здатен пролобіювати Єгор Соболєв. В 2014-му нардеп від «Самопомочі» Соболєв уже представляв люстраційний комітет у Хмельницькому саме разом із Віктором Коліщаком (котрий сам підпадає під люстрацію!), чим ошелешив місцеву політичну тусовку.
Коліщаку не звикати змінювати політичні прапори («Рідне місто», «Наша Україна», «Єдиний центр», команда Януковича, «Блок Петра Порошенка»…). Але поки це більше приносило «мінусів» партіям, а ніж «плюсів» самому кандидату. Проте, досвід, нехай і негативний, стабільне електоральне ядро є вагомим факторами, щоб вкотре спробувати свої сили. Та й вибори у Хмельницькому без Коліщака втратили б свою родзинку…

Валерій Кольгофер. Мерські амбіції депутата облради ґрунтуються на фінансових можливостях, наявності потужних медійних та рекламних ресурсів, досвіді роботи в державному апараті. Все це в купі відіграє важливу роль і дає змогу поборотися за те, щоб протягнути у міськраду власну фракцію (тим паче, якщо буде збережено прохідний бар’єр в 3%).
Шанси ж на мерські крісло значно підкошуються «біло-голубим» політичним минулим та теперішнім. Родині Кольгофер потрібно віддати належне за їх політичну послідовність. Вони були із Партією регіонів із самого початку і до кінця. Не здавалися, будучи в опозиції у важкі для «біло-голубих» 2005-2007рр.. Розпускала фракцію ПР у міськраді Оксана Кольгофер (дружина Валерія) уже після перших жертв на Майдані. А нещодавно Валерій Кольгофер увійшов у депутатську групу в Облраді «За добробут Хмельниччини». Там же опинилися і Василь Ядуха, і Валерій Гаврішко, і Ігор Добжанський, і ко… Така собі компанія контрреволюціонерів, котрі ностальгують за часами, коли був Батя та направляюча партія. І, що цікаво, схоже справді не розуміють, що ті часи втекли назавжди разом із президентом-ганьбою.
Що таке зараз позапартійність помножена на «регіоналівське» минуле для містян Валерій мав би зрозуміти на прикладі виборчої кампанії дружини минулого року на 191-му окрузі. Доволі непогані показники у селах були повністю нівельовані провалом у м. Старокостянтинові. Марно сподіватися, що Хмельницький буде більш поблажливим до членів колишньої команди Януковича.

Олег Лукашук. Здавалося, що аксакал хмельницької політики не втратив політичної чуйки, продемонструвавши у 2012-му, як «тихою сапою» із надійною структурою можна ефектно перемогти мільйонера Олександра Слободяна. Тим дивнішим виглядає його проліт над «депутатським гніздом» у 2014-му. Багатолітній парламентарій залишився без депутатського крісла, отримавши непрохідне 50 місце у списку «Батьківщини». Тепер Лукашук прагне реабілітувати себе на мерських виборах.
Він вміє боротися із конкурентами та журналістами, особливо не перебираючи засобами та висловами. І до нього дивним чином не прилипає минуле в медвечуківському СДПУ(о) та скандал навколо Чернелівського водогону. Серія журналістських розслідувань вказували на те, що саме його фірми проклали не якісні труби вартістю в мільйони бюджетних коштів.
На заваді планам Лукашука звісно є поважний вік та здоров’я. Не секрет, що Олег Григорович змушений часто проходити медичні процедури, а мерська кампанія носитиме серйозне навантаження. Також, ймовірне висування від «Батьківщини» поки не додає великого плюсу, щоправда ситуація із політичними рейтингами може до осені змінитися.

Сергій Мандзій. Багато, хто передбачав, що у 2013-му році відомий у місті бізнесмен, депутат та давній друг мера Мельника стане секретарем Хмельницької міськради. Проте не судилося. І тепер можна констатувати віддаленість Мандзія від орбіт екс-мера.
На стороні Мандзія не погані організаторські здібності. Це дало йому змогу впевнено перемогти на мажоритарці на останніх міських перегонах від малорейтингової на той час «Народної партії» Литвина. До того ж, Мандзій у хмельницькій політиці, по суті, із початку 2000-тих.
Серед мінусів, окрім відсутності політичної парасольки, тінь найвідомішої «тушки» подільської політики Сергія Лабазюка. Мандзій знайомий із молодим нардепом ще по «Народній партії», де останній свого часу керував «молодіжкою». По старій дружбі долучився до перемог Лабазюка на виборах. Проте, аграрій із групи Ігоря Єрємєєва двічі переміг на 188-му окрузі за рахунок сільських виборців, з тріском програвши обидві кампанії у м. Хмельницькому. У місті Лабазюк так і не став своїм. Також відбивається на кар’єрі Мандзія історія із ПМП “Купава” на рейсі якої мало місце смертельне ДТП. ЗМІ та потерпілі вказують, що ця фірма-перевізник входить у сферу інтересів Мандзія.

Олександр Симчишин. Внаслідок невдалого експерименту із призначенням губернатором області Леоніда Пруса крісло в.о. восени 2014-го зайняв депутат міськради Олександр Симчишин. Спершу це виглядало ще більшою авантюрою, а ніж призначення Пруса. Та дані низки авторитетних соціологічних компаній, котрі доводилося бачити, засвідчують, що Симчищин зайняв 8 місце у всеукраїнському нещодавньому рейтингу губернаторів, випередивши на одну позицію одіозного голову Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського. Щоправда по окремим показникам (зокрема, професійність та пізнаваність) місця на рівні 15-18 по країні, зате за довірою – 5 позиція.
Звичайно, головну оцінку діяльності Симчишина виборці дадуть на мерській кампанії. Особливістю цих перегонів для молодого політика буде низький рейтинг «Свободи», яка може стати баластом для нього. Те, що ця націоналістична сила ніяк не гарантує перемоги Симчишин переконався у 2013-му році. Тоді, будучи кандидатом від об’єднаної опозиції, він доволі несподівано з відчутним розривом програв вибори у облраду Віктору Чубару (Волочиський район). Проте, Симчишин усюди декларує, що залишається вірним «свободівцем», попри електоральний занепад партії. Спробують конкуренти пригадати йому у мерській кампанії і губернаторське минуле, яке, на думку більшості громадян, просто не буває безгрішним.

До другого ешелону кандидатів можна віднести попередника Сергія Мельника Миколу Приступу. Екс-мер Хмельницького (2002-2006рр.) відчуває свою нереалізованість та затребуваність. Він розглядає можливість чергового походу на вибори, незважаючи на фаско у 2010-му. Можливим кандидатом є директор «Хмельницькелектротрансу», депутат міськради Віктор Паламарчук. У випадку, якщо стара гвардія «Батьківщини» віддасть місце «молодим», то від цієї політичної сили можуть балотуватися секретар міськради, бізнесмен Костянтин Чернилевський або начальник міського Центру соціального обслуговування Ірина Ковальчук. Очевидно, що головною ставкою у такому випадку буде – адмінресрус. Також зібрався на вибори і підприємець Михайло Немов, котрий взявся за розбудову однієї із патріотичних партій. На минулих виборах він безуспішно балотувався у депутати Хмельницької обласної ради по виборчому округу №28 від «Єдиного центру».

До умовної групи АТО-«майданівців», котрі можуть сплутати карти основним гравцям можна віднести:
Валерій Лєсков
. Є інформація, що він якраз перед виборами потрапляє під демобілізацію. Він уже давно присутній у хмельницькій політиці і мужній крок піти на фронт лише додає ваги. Проте, сам екс-секретар міськради Лєсков не є надто вдалим публічним персонажем і, скоріш за все, гратиме в одній команді «старої гвардії» «Баткьівщини» разом із Лукашуком;
Володимир Богачук. З 2013-го року Директор КП по організації роботи міського пасажирського транспорту до цього часу не один рік був членом команди Віктора Коліщака. Зараз він захищає Україну на Східному фронті та обраний головою «Ради Майдану». Ймовірність його участі у виборах нехай і не висока, проте він зміг би відіграти значну роль у перегонах. Довіра до армії і бійців (незважаючи на неоднозначне минуле багатьох) у суспільстві на першому місці.
Вікторія Сердюк. Лідер місцевого «Автомайдану» навряд може розраховувати на перемогу. Проте розкручений бренд та гіперактивність дають шанси спробувати зачепитися за прохід у міськраду своєї фракції. І саме участь у виборах мера є тим локомотивом, котрий здатний затягнути «автомаданівців» у міськраду, тим більше, якщо їм вдасться об’єднати свої зусилля із іншою силою Майдану – «Правим сектором»;
Алім Міщук
. Зараз є першим заступником Богачука у «Раді Майдану». Підприємець, активний учасник Революції гідності не зумів нічого продемонструвати на минулорічних парламентських виборах, зосередившись винятково на критиці Лабазюка. А ще раніше, у 2012-му, він запам’ятався тим, що, вийшовши із лав партії Наталії Королевської «Україна – вперед», різко вдарився в націоналістичну риторику і на мітингах Коліщака «рубав правду матку» про того ж таки Лабазюка. Як самостійний проект Міщук поки не зміг себе ніяк зарекомендувати, що, в свою чергу, не означає, що він не візьме участь у виборах за старим добрим сценарієм.

Інші. Слід очікувати на міських виборах і появу Руслана Рохова. Активного організатора десятків організацій (вибачте за тавтологію), котрі закінчуються нічим. Проте, він переконаний, що його час ще прийде і шукатиме його усюди, де тільки можна. Засвітився на останніх виборах бізнесмен Ігор Баранов. Його активна багатозатратна кампанія є свідченням серйозних амбіцій. Проте, це радше знову буде участь заради участі. Не системність і відсутність досвіду у серйозній політиці не перекрити одними лишень фінансами. Інтригою залишається можливість участі у мерських виборах власника «Оболоні» Олександра Слободяна. Він міг би сплутати карти усім кандидатам і серйозно позмагатися за перемогу. На його боці: фінанси та досвід на виборах у Хмельницькому. Є своє електоральне ядро. Та поки це лишень версія – сам Слободян не проявляв публічної активності, котра б вказувала на участь у виборах.

Вочевидь, це далеко не вичерпний перелік кандидатів. Та, якби там не було, але Поділля чекають цікаві перегони. Лишень би ситуація в країні дозволила провести місцеві вибори, а не довелося замінювати бюлетені на автомати…

Loading...
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Ярослав Макітра

Ярослав Макітра

Ярослав Макітра, політичний консультант, журналіст
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 90

  1. Як би вони себе не називали, зміст від цього не помінявся!
    Надійним джерелам привіт.

    • Свідомий – член партії алканавтів. Допився до чортиків. Кругом Свобода ввижається.

      • Хлопці чого так заметушились?) Не забувайте що місто малє та про вас є що розповісти)

  2. Сьогодні всі розуміють що вибори Голови міста ніяк не стосуються партій. Ми для себе обираємо голову міста! Ніяка партія тут не допоможе і ніхто крім нас самих про місто дбати не буде. Тому потрібно обрати справжнього хазяїна міста.

    • в розмовах про кандидатів в мери всі забувають про міську раду. в нас 60 депутатів. якщо оберемо туди колишніх і решал, то ніякий мер нам не допоможе. Вони за півроку його з’їдять і будуть голосувати що собі захочуть.
      треба міську раду оновити на 80% як мінімум.

  3. Всім привіт.
    Прочитав статтю. Поміркував. Особистий висновок :
    матеріал виглядає як спроба зорієнтувати хмельничан, хто є хто.
    прочитав коментарі. Висновок :
    матеріал став ще одним каталізатором гризні “довірених осіб”.
    уявляю,що буде далі.
    Все як завжди…

  4. кандидатів буде до 30, а може ще більше.
    Вибір буде невеликий, Сильних претендентів 2-3 не більше.

  5. Депутаты – это очень важно!!!! Год назад, КАХА БЕНДУКИДЗЕ, светлая ему память, выступал в Киево-Могилянке.
    ГОД НАЗАД , умный человек сказал все как есть и будет :
    “У вас популисты пользуются популярностью. Вы выбираете не лучших правителей, а тех, кто больше обещает. Те, кого вы выбираете, повышают вам налоги, чтобы выполнить свои обещания, чтобы как-то пенсии платить. Они повышают уровень бюрократии, проводят безумную, на мой взгляд, социальную политику. Все это — оружие уничтожения богатства страны. Народ, то есть вы, не богатеет, а нищает, но выбирает еще больших популистов, которые еще больше обещают и еще больше разрушают богатства. Как вам не выбрать популистов, я не понимаю. Есть лишь две силы, которые могут разорвать этот замкнутый круг: хорошая и плохая. Одна — народ, другая — Путин. То есть либо вы сами разорвете этот круг и спасете страну, или же этот круг разорвется путем исчезновения страны. Решать вам.
    Пока я не видел сплоченной управленческой и национальной элиты, которая готова эти проблемы решать и “из болота тащить бегемота”. Вам угрожает агрессия, раскол и кризис одновременно. Тройной кризис… Если вы его переживете, то — молодцы…”

    • Каха Бендукидзе:
      Мы привыкли к тому, что никто не проводит реформы, потому что скоро выборы. И в таком режиме страна живёт уже 20 лет.

      Я плохо знаком с политическими веяниями в Украине, но пока к власти не придут радикалы, я бы даже сказал радикальные националисты, ничего не изменится. Причём радикалы придут не потому, что они очень хотят быть у власти, а потому, что понимают: никто другой не способен сделать эту чёрную работу, они будут работать во имя Украины — извините за высокопарность. Это позволит стране встать на ноги. Без этого я не ожидаю серьёзных улучшений. Нужен человек-терминатор или группа людей, которые скажут: «Пусть нас будут ругать, говорить, что мы плохие, пусть у нас не будет политического будущего, но мы спасём Украину». На мой взгляд, на это потенциально способны только радикальные националисты. И не только в Украине, вообще в мире на такие вещи способны только те люди, которые больны национальной идеей.

  6. Всі ці партії, їх лідери та голови на місцевому рівні це все вже нікому не потрібно. І ті що в Київі і ті що тут показали на що здатні. Вони себе вже скомпромєнтували та, маю надію, підтримки серед населення вже не будє!

  7. і правда, чого не проголосувати за Симчишина?

    • Бо він – даун

      • майданутий

        • Если что-то пишется, то это кому-то нужно. Несколько раз перечитал характеристики данные автором возможным претендентам. Пришел к выводу–эта статейка заказана БАТЬКИВЩИНОЙ с задачей навязать нам мысль , что мы должны выбрать из ее пула ,вернее из пула Мельника. То что Мельник формально в БПП временно. Он человек Юли и ее время не за горами. Посмотрите: Мельник показан святым- решалой, хотя есть главным дерибанщиком Хмельницкой земли. Лукашук,Гладуняк, Лесков, Богачук -это все люди Мельника и задача привести одного из них. Эти люди выписаны очень позитивно с добавлением горчички .Абсолютно не показаны корупционные “наклонности” Гладуняка и Лукашука и героизируются тыловики Лесков и Богачук. Критика партий автором – политологический ход ,так как люди всеравно выбирать будут фамилию а не партию. Действительно не говорится о депутатах. Это и понятно . Соратники и стая Мельника под руководством Чернилевского продолжают дерибан. Посмотрите решения последней сессии Хмельницкой рады, которыми 60 участков переданы своим. В коментах же четко прослеживается самопиар Свободы , через идеализацию работы Симчишина. А ведь не столько работы сколько шума и анонсированный “звіт”Симчишина в ешке это подтверждает.

          • аналитика у избирателя ни к черту. Богачук – чел Колищака. Гладуняк точно не чел Мельника, Лукашук тем более. в 76 коментариях ни слова о работе Сымчишина.
            хотя по дерибану частично согласен

      • Это конечно смело, писать в интернетике под ником “анонимный” и еще это показывает ваш умственный уровень.

  8. В дерибане сегодня обвиняют всех, причем без особого разбора, без анализа. Может время такое, все выживают. Бизнес в том числе. Может было бы получше законодательство, поменьше коррупции, побольше совести и дерибана то не было бы. А так, что скажешь? бизнесу тоже надо выжить, сегодня они создают рабочие места и помогают выжить населению. Не надо из бизнесменов делать врагов. Нужно убирать причины по которым люди вынуждены идти на какие-то шаги. Наш город живет и это хорошо. Друг другу подставив плечо, а не ногу – сможем выжить. Другого пути нет. Предвыборную агитацию на негативе других – люди уже не воспринимают. Спрашивают что каждый сделал конкретно и что может предложить, какую программу по развитию города. Вот это интересно и умно. Это покажет, что избирателя воспринимают как человека, члена общества, а не как массу, которую по случаю используют. Уважающий себя человек никогда не унизит другого, заслуживающий на уважение – всегда к другим относится с уважением.

  9. Дякую автору за хорошу аналітику.
    Жаль, в коментарі і близько не дотягують до авторського рівня.
    Думаю вже за місяць-два побачимо як справджуються прогноз – персонажі з статті почнуть свої кампанії)

  10. найбільше шансів на мера в Симчишина

    • Шансов нет, и Слава Богу!

    • да, на ринку всі говорять тільки за Симчишина.не знаю скільки, але десь 80% ринку за Симчишина.

      • Що ти мелеш, Сашко. Яких 80%. Який рейтинг в Свободи на останніх виборах–5%. Що знов народ на Майдани потягнеш. Це тобі не допоможе. Чим запам’тався тво голови ОДА? А,дійсно :найбільше досягнення, що не було ніяких досягнень. Леська в “АТО”, другий в село,сам тріпло.

      • Не знаю, где взялись 80%. Возможно это наемные работники, которые почти все из сел, и голосовать не будут. Все мои знакомые, имеющие дела на рынке, и являющиеся хмельничанами, Симчишина мером не видят. Ну реально, какой из него мер областного центра!!! Политик-идеолог, трибун, может быть, но это пускай на майдане…

  11. Так “почалось”! Господа! Не буду оригинальным – цыплят-то по осени считают! А вот Вы совсем забыли о процедуре. Если так организовать избирательную компанию как весной 2006 года – то будет очень весело.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.