Незалежний громадський портал

“За сприяння(підтримки, ініціативи) народного депутата Володимира Володимировича Мельниченка”. Без цих слів не обходиться, практично, жоден захід у Кам’янці-Подільському і районі. Концерти в садочках, лінійки у школах, ініціативи міської влади, урочисті заходи. Скрізь присутні помічники або ж сам нардеп. Проте робота народного депутата України – не лише участь у публічних заходах. Спробуймо проаналізувати роботу Мельниченка у ВР.

Мельниченко в компанії сімейства Герег. Фото epicentrk.com.ua

Володимир Мельниченко

Діючий народний депутат. У 2012 році, будучи членом Партії регіонів, балотувався до Ради шляхом самовисування. Одразу після прийняття присяги “влився” до провладної фракції. Не особливо вирізнявся серед колег: рідко давав інтерв’ю (за винятком повідомлень від його прес-служби в місцевих ЗМІ), нечасто виступав з трибуни, подавав законопроекти. 19 грудня 2013 року вийшов з фракції ПР у парламенті. Зараз – позафракційний.

За час роботи у Верховній Раді подав аж 4 депутатські запити:

–  Миколі Азарову (щодо протиправних дій та перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області).

– Міністру МВС Захарченку, голові СБУ Якименку  та генпрокурору Пшонці (щодо захисту порушених прав національного товаровиробника – Дослідного заводу зварювального устаткування Інституту електрозварювання імені Патона Національної Академії наук України).

Всі 4 запити направлені 8 листопада 2013 року.

Також не любить народний обранець обговорювати своє бачення проблем у Раді ні з місця, ні з трибуни ВР. За майже 2 роки пан Мельниченко жодного разу не взяв слово.

Фото з Facebook В.Мельниченка

Не “клеїться” у депутата і з законодавчими ініціативами: з поданих ним 17-ти законопроектів 13 написані в співавторстві з колегами і лише 4 закони нардеп написав сам:

–         Про відзначення 640-річчя надання місту Кам’янець-Подільський Магдебурзького права.

–         Про відзначення 575-річчя заснування селища Нова Ушиця Хмельницької області.

–         Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування судової влади).

–         Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо фінансування судової влади).

Жоден із 17 законопроектів так і не став чинним законодавчим актом.

Щодо відвідуваності, то, згідно з даними електронної реєстрації апарату ВР, пан Мельниченко був присутній на 143 засіданнях, відсутній – 32 рази.

Деякі пункти передвиборчої програми Володимира Мельниченка в 2012 році теж були багатообіцяючими:

–         Повністю ліквідувати чергу до дитячих садків.

–         Зробити якісні дороги в місті та районах, добитися реконструкції аеропорту у м. Хмельницький.

–         Забезпечити всі школи шкільним автобусом.

–         Встановити в кожному дворі міста та в кожній місцевості району, де живуть юнаки та діти, спортивні площадки та дитячий майданчик.

–         Добитися ліквідації ганебного смороду спиртзаводу (м. Кам’янець-Подільський).

–         Створити санаторно-курортний комплекс обласного значення у м.Кам’янець-Подільському. За декілька років досягнути надання комплексу статусу державного.

–         Збільшити заробітні плати, прожитковий мінімум та всі соціальні стандарти, що значно підніме купівельну спроможність населення.

Однак “покращення вже сьогодні” так і не відбулось. Чи то часу забракло, чи бажання, чи просто це були завідомо нереальні обіцянки – невідомо.

Чи спрацювали головні принципи Володимира Мельниченка “Можеш – поможи, маєш – поділись, дав слово – зроби”  покажуть майбутні парламентські вибори, участь в яких Володимир Володимирович прийме з дуже великою вірогідністю.