Хмельницький – всеукраїнський П’ємонт політичних тушок

Поточна ситуація змушує Президента Петра Порошенка зробити усе можливе, щоб організувати якомога швидше дострокові парламентські вибори. Цьому сприяють три головні чинники. Перш за все, це відсутність власної команди в парламенті, тиск суспільства та можливість відвернути увагу від своєї діяльності, зосередивши увесь негатив на парламенті.

І то, який буде знайдений юридичний механізм розпуску Ради, є уже деталями. Що ж до виборчої системи, то тут усе дуже інтригуючи. Та все виглядає так, що можливе збереження теперішнього компромісного варіанту (змішаної системи). Насправді, виборець не готовий до відкритих списків (немає сформованої і відповідної суспільної думки та якісного тиску на політикум), а діючі політики бояться такої системи не менше ніж Майдану. А повна мажоритарна система руйнує політичну вагу Президента і до того ж змусить багатьом ефективних «говорящих голів» йти у відкриті вибори, не маючи ні відповідних ресурсів, ні досвіду.

Хмельницька область у світлі теперішньої політичної трансформації займає особливе місце. 5 із 7 мажоритарників виявилися «тушками». Самовисуванці, які приховували свої наміри (гралися у незалежних) та відразу перейшли на бік влади. На секундочку, це більше 70%! І ось тепер саме ця п’ятірка намагається знайти своє «місце під сонцем» звичними методами за принципом «бабло перемагає зло».

Хтось возив «тітушок» на Майдан, хтось тихенько «відстьогував сім’ї», а хтось просто покірно голосував за все, що скаже батя. Усі вони долучилися до формування тієї системи, котра пішла на вбивства людей! Та головним мірилом доцільно вважати саме 16 січня, голосування за ці ганебні диктаторські закони. Тоді ще не гинули люди на Майдані, можна було спробувати запобігти цьому жахіттю. Та вже після 22 січня (перші жертви) хмельницькі обранці продовжували «клеїти горбатого».

Що ж, кожен сам вибирає шлях. Та щонайголовніше, теперішня діяльність цих «обранців» не вказує, що вони покаялися чи змінилися. Знову пошук кому «занести» і «як порєшать». Ніхто (!!!) публічно не покаявся за свою слабкість і не попросив вибачення у виборців (мовчу про здачу мандатів). Публічні піар-акції із доставкою амуніції на фронт лишень підкреслюють низьку моральність таких осіб. Довести армію «до ручки», щоб потім піаритися на горі воїнів! Є бажання допомогти, так тихенько без піару.

Одним словом, такі «господарі життя» не зробили жодних висновків; вважають, що завжди праві, бо у них більше грошей. І тепер вони із «чистою совістю» будуть знову битися за свої округи і розказувати легенди як боролися проти зека. Насправді ж, трусилися і боялися глибоко закомплексованої особистості, в той час, як хтось віддавав життя, здоров’я за ближнього та народ. То ж, виборці мають пам’ятати одну просту річ: судіть по ділам їхнім, а діла їхні – це робота в парламенті, а не подачки на окрузі. Вся країна побачила, що відбувається, коли продаєш свій голос.

І найголовніше. На прикладі Януковича усі б уже мали зрозуміти, що гроші не є мірилом розуму і тим паче, мужності…

PS. Детальніший політичний аналіз та розклад сил по округах і персоналіях будуть предметом окремих публікацій.

Loading...
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Ярослав Макітра

Ярослав Макітра

Ярослав Макітра, політичний консультант, журналіст
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 13

  1. Цікаво, на чиє замовлення написана дана стаття…

  2. Ти б хоч одне прізвище назвав, сміливий макітра-журналіст! Боїшся? Ото ж бо!

  3. Спустився ” святоша” з Полонини! А на кого працював на останніх виборах мера в окремому регоні?! Чи не на ” бувших” регіоналів?! Чи регіоналів ” бувших ” не буває? А забув , гроші- це ж не є мірилом розуму , тим паче мужності!

    • на виборах мера? чогось про себе не знаю! повідомте. дякую :) і взагалі коментування персони автора це те ж почерк. а по суті?

  4. ЗНАЙОМИЙ ПОЧЕРК:)

  5. Макітра, подивись на себе в дзеркало, голова в тебе точно макітра. За скільки срібняків продався?

  6. Автор цікавить читачів більше ніж зміст. Нелюблять, остерігаються, заздрять? Скоріше, не дотягують… А може це автори попередніх блогів? Тих, що з помилками орфографічними, синтаксичними, смисловими? Особиста безграмотність та неосвідченість також може нервувати… Чи це невдахи з 188? Чи переможці…? Робимо ставки: вищеперераховані категорії та наближені до кінця дня доженуть кількість коментів до 30….

  7. цікава стаття!!!ніпрощо але проти ригів!!!а чий сайт той замовляє статтю!!!тобто Сабій почав передвиборчу кампанію!!!дивно, що він ще не розміщає свої фотки з бойових місць!!!він просто дочекається перемоги і потім в один голос із своїми партійцями промовить про своє всепартійне перебування в гарячих точках!!!де відстоювали національні інтереси України (це буде перед виборами і фотки появляться!!!), при цьому зазначатимуть, що вони воювали із зброєю, яку із схронів дістали, а броніки їм взагалі не потрібні!!!а перед цим їх активісти, які при владі, вправно воюють за деребан управлінських посад в регіоні та корито місцевого бюджету!!!вибори на носі, а бабло за попередні ще не відбили!!!чи не так, пане Сабію???

  8. найсмішніше, що більшість тих, хто коментує знають мене особисто (і я вас :) – інакше, чим би викликав таку реакцію своєю персоною (по суті ж заперечити нічого). Та до відкритого діалогу просто не спроможні, бо звикли так усі справи вирішувати. Про це і йдеться у замітці. Хто захотів, той і зрозумів написане.

  9. Цей скромний підпис “Ярослав Макітра, політичний консультант, журналіст” нагадав мені те, про що писав заслужений діяч мистецтв України, куратор багатьох музейних та приватних колекцій Едуард Димшиц:

    “Приміром, у провінційних газетах свої огляди виставок молодий сміливий автор підписує скромно: мистецтвознавець. Текст написав хтось у маленькому містечку, де апріорі мистецтвознавців ніколи не було. Незважаючи на всі помилки, стилістичні чи пунктуаційні, людина має якось позначити свій статус, щоб решті було зрозуміло, чому саме він це пише. Логічно, що він мистецтвознавець, бо якби ж цей автор був зоотехніком, то не робив би оглядів мистецьких подій для газети…”

    Він це назвав відверто: дилетантизмом і жлобством. До чого це я: ну звідки у нас у Хмельницькому політичні консультанти?..

    • поїзд ходить. В нашому районі Президента ніколи і не було і не буде. Районна газета досить часто розміщає інф з підписом Президент України. Виходить, що кожний головред є співучасником у дилетантизмі та жлобстві. Та й кожна листоноша з ним заодно! А їх в нас, як доярок, багато

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.